• Посилання скопійовано

Коментар

До листа Державної фіскальної служби України від 27.05.2016 р. №5585/С/99-99-22-07-03-14

РРО у підприємця-«єдинника»

Уже минуло майже півроку з початку 2016 року, й у багатьох підприємців — платників єдиного податку дохід перевищив 1 млн грн. Кому з них доведеться застосовувати РРО, нагадали податківці у листі від 27.05.2016 р. №5585/С/99-99-22-07-03-14 (див. «ДК» №24/2016). А от на кого не покладається такий обов'язок, чомусь не наголосили. З'ясуймо все в деталях.

Особливості застосування РРО «єдинниками»

Нагадаємо, що Закон про РРО визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія цього Закону поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

За визначенням ст. 2 Закону про РРО, розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), — оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця.

Але п. 6 ст. 9 Закону про РРО звільняє від використання РРО при продажу товарів (наданні послуг) підприємців — платників ЄП, які звільнені від РРО відповідно до ПКУ. Так, згідно з п. 296.10 ПКУ, РРО не застосовують платники ЄП 2-ї і 3-ї груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн застосування РРО для них є обов'язковим. При цьому застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії реєстрації платника ЄП.

Тією самою нормою п. 296.10 ПКУ ФОП 1-ї групи ЄП звільнені від застосування РРО незалежно від обсягу їх доходу.

Саме тому використовувати платіжний термінал для розрахунків ФОП 2-ї та 3-ї груп ЄП мають право без застосовування РРО до перевищення їх доходу в 1 млн грн.

Приклад 1 ФОП на ЄП 3-ї групи, який займається роздрібною торгівлею, за І півріччя 2016 року отримав дохід понад 1 млн грн. Такий платник ЄП зобов'язаний з 01.07.2016 р. застосовувати РРО.

Цього вимагає п. 296.10 ПКУ.

Приклад 2 ФОП — платник ЄП 2-ї групи, який має кафе, за І півріччя 2016 р. отримав дохід понад 1 млн грн. Якщо дотримуватися п. 296.10 ПКУ, такий ФОП має застосовувати РРО теж з 01.07.2016 р.

Розрахунки, які провадяться без застосування РРО

У разі проведення розрахунків виключно у безготівковій формі застосовувати РРО не треба. Так, п. 12 ст. 9 Закону про РРО встановлено: якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо), то РРО не застосовується. Ця позиція податківців залишається незмінною1.

1 https://news.dtkt.ua/ua/state/cash-handlіng/38498.

Чи належить оплата за товар, яку здійснено через касу банку, до безготівкових розрахунків? Так, належить, і ось чому. Інструкцією №22 визначено, що безготівкові розрахунки — це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізосіб коштів, унесених ними готівкою до каси банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Відповідно до п. 2.5 Положення №637, якщо підприємства (підприємці) та фізособи здійснюють готівкові розрахунки без відкриття поточного рахунку шляхом унесення до банків готівки для подальшого її перерахування на рахунки інших підприємств (підприємців) або фізосіб, то такі розрахунки для платників коштів є готівковими, а для отримувачів коштів — безготівковими.

Що є розрахунковою операцією у межах Закону про РРО, ми розглянули вище. У цьому визначенні отримання коштів на власний рахунок продавця шляхом унесення таких коштів покупцем через касу банку не зазначено.

Отже, для отримувача коштів від осіб, які перераховують їх (у тому числі готівкою до каси) через установу банку на рахунок отримувача, такі розрахунки є безготівковими. При цьому повідомляти податковий орган про застосування саме безготівкової форми розрахунків не треба.

Деякі підприємці займаються продажем товарів через Інтернет. Податківці неодноразово1 наполягали у своїх роз'ясненнях: «При здійсненні розрахунків за товари (послуги) суб'єкти господарювання зобов'язані застосовувати РРО. При цьому розрахункові документи при продажу товарів (наданні послуг) через мережу Інтернет видаються у разі їх безпосереднього надання споживачу.

1 https://news.dtkt.ua/ua/state/cash-handlіng/37125, https://news.dtkt.ua/ua/state/cash-handlіng/36055.

Але якщо не визначено місця розрахунків, проведених на підставі рахунку у безготівковій формі при наданні інформаційно-консультаційних послуг, отриманих комп'ютерними та іншими програмами за допомогою мережі Інтернет, РРО не використовується».

Приклад 3 ФОП на ЄП проводить розрахунки виключно у безготівковій формі, зокрема покупці товару здійснюють оплату за товар через касу банку. За І півріччя 2016 р. він отримав дохід понад 1 млн грн. Оскільки такий ФОП проводить розрахунки тільки у безготівковій формі, на нього не покладається обов'язок застосувати РРО.

Відповідальність за незастосування РРО

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону про РРО, у разі встановлення протягом календарного року під час перевірки факту непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи, до СГ, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних податкових органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

— вчинене вперше — 1 гривня;

— за кожне наступне вчинене порушення — 100% вартості проданих із порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

При цьому податківці у коментованому листі наголосили: «Залишення платника єдиного податку другої і третьої груп (фізичної особи — підприємця) на спрощеній системі оподаткування у разі сплати штрафних (фінансових) санкцій за непроведення розрахункових операцій через РРО, чинним законодавством не передбачено».

Але серед підстав анулювання реєстрації податківцями (п. 299.10 ПКУ) та обов'язкового переходу на загальну систему (пп. 298.2.3 ПКУ) немає такої, як непроведення розрахункових операцій через РРО. Тож, на нашу думку, серйозної загрози втратити статус платника ЄП у разі такого порушення, за дотримання інших вимог, немає.

Нормативна база

  • ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VІ.
  • Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
  • Інструкція №22 — Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. №22.
  • Положення №637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 р. №637.

Ганна РУСАНОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру