До листа Державної фіскальної служби України від 25.05.2016 р. №5469/К/99-99-13-02-03-14
Через надзвичайне падіння курсу гривні до долара США та євро починаючи з лютого 2014 року багато фізосіб припинили сплачувати щомісячні платежі, в тому числі суми процентів та комісій, за валютними кредитами. Банки хоч і дуже неохоче, але все ж таки йшли на поступки та пропонували різного роду реструктуризації, зокрема списання заборгованості у вигляді процентів та пені за умови дострокової сплати тіла кредиту, переведення валютних кредитів у гривні за курсом на момент пропозиції.
Згідно з пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ, основна сума боргу такого кредитора, прощена (анульована) банком за його самостійним рішенням, є додатковим благом фізособи, що має оподатковуватися ПДФО та військовим збором. При цьому боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. Виняток — якщо банк не повідомив фізособу у встановленому ПКУ порядку про таке прощення боргу. В останньому випадку всі обов'язки податкового агента покладаються на банк.
У цей самий період на поступки пішла і влада — ВРУ прийняла Закон України від 09.04.2015 р. №321-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань», який набрав чинності 07.05.2015 р. (далі — Закон №321).
Так, Законом №321 підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» було доповнено пунктом 8 такого змісту:
«Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.
Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року».
Здавалося б, ця норма досить прозоро визначає, яких кредитів це стосується, списання (прощення) банками яких сум може відбуватися без оподаткування для позичальника та які періоди списуються й після якої дати.
Водночас на перший план для визначення правил оподаткування ПДФО та військовим збором вийшло питання, що саме вважається основною сумою анульованого (прощеного) боргу (кредиту), а що — сумою у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Позиція фіскальних органів з цього питання є досить різною та не дає чіткої відповіді. Отже, на думку ДФСУ:
1) у разі якщо кредитор (банк) у 2015 році здійснив анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), то сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом та включається до доходу з урахуванням норм пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ (лист ДФСУ від 25.05.2016 р. №5468/К/99-99-13-02-03-14). Тобто йдеться про обмеження «анульованої» суми 50% від мінімальної з/п на 1 січня року, в якому відбулося прощення, з покладенням обов'язку податкового агента на банки у разі неповідомлення боржника про таке прощення;
2) не вважається додатковим благом та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку сума, прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням до закінчення строку позовної давності у розмірі різниці, яка розрахована безпосередньо цим кредитором. Водночас, на думку ДФСУ, питання щодо порядку проведення таких банківських операцій та складання відповідних документів перебуває в правовому полі НБУ (лист ДФС від 23.05.2016 р. №5330/Ю/99-99-13-02-03-14).
А в коментованому листі, на нашу думку, фіскали дещо розгубились: «...у разі якщо кредитором (банком) у 2015 році було здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом...».
Загалом зрозуміло, чому фіскальні органи намагаються розділити суму прощеного боргу за кредитом та різницю у валютних курсах. Водночас для відповіді на це запитання, найімовірніше, слід усе-таки прийняти пропозицію ДФСУ з одного з наведених вище листів та звернутися до банку. Річ у тім, що фактично реструктуризація валютного кредиту — це й укладення нового договору на інших умовах у гривнях, проте з дотриманням окремих правил:
1) сума кредиту не анулюється, проте вона розрахована не за курсом 5 грн або 8 грн за 1 долар, як це було під час укладення таких договорів, а виходячи з курсу, наприклад, 15 грн за 1 долар США. При цьому саме різниця між курсом станом на 01.01.2014 р. та на дату реструктуризації анулюється банком;
2) як правило, суми штрафів та пені у валюті за весь період несплати (переважно це період від січня 2014 року й до, фактично, дати реструктуризації) також підлягають анулюванню;
3) під перерахування потрапляють і проценти за кредитом, які не були сплачені у строки, встановлені кредитним договором.
Тобто позичальник має новий договір з урахуванням позиченої суми, але вже у гривнях, причому перерахованої за іншим курсом, ніж на дату укладення, зі списанням усіх процентів і штрафів (пені). І для того щоби чітко побачити розрахунок «анульованої» суми боргу перед банком, варто звернутися за відповідними розрахунками до банку. Саме банк може підтвердити відповідну суму, яка була розрахована як різниця між сумою заборгованості станом на 01.01.2014 р. та сумою, яка має бути сплачена позичальником за плаваючим валютним курсом за весь період заборгованості (2014 — 2015 рр.). Ця різниця й має бути показана у податковій декларації платника без податків та зборів.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»