До листа Державної фіскальної служби України від 26.05.2016 р. №11491/6/99-95-42-01-15
ПДВ із загиблих посівів
У березні 2016 складено акт загибелі озимих культур. Яким чином ця операція відобразиться в розрізі ПДВ?
За приписами п. 209.5 ПКУ сільгосппідприємство, що обрало спеціальний режим оподаткування, має право збільшити податковий кредит на суму сплаченого (нарахованого) ПДВ у загальному порядку.
Але якщо посіви загинули, то зерно використати у госпдіяльності вже не можна. Отже, матиме місце негосподарське використання активів та послуг, пов'язаних із вирощуванням такого зерна, а тому діятимуть норми ч. «г» п. 198.5 ПКУ.
Згідно з ч. «г» п. 198.5 ПКУ, у разі якщо товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, то такий платник податку має нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у 15-денний термін.
У листі ДФСУ від 26.05.2016 р. №11491/6/99-95-42-01-15 (див. «ДК» №24/2016) податківці пояснюють, що незалежно від того, чи отримана компенсація за знищений (загиблий) врожай, суб'єкт спеціального режиму оподаткування повинен списати товари/послуги, що були використані для вирощування таких посівів (насаджень) та при придбанні яких було сформовано податковий кредит. Оскільки товари/послуги не можуть бути використані в господарській діяльності, то не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається таке списання, платник податку повинен скласти зведену податкову накладну та нарахувати податкові зобов'язання, що відобразити в рядку 1.1 розділу I «Податкові зобов'язання» декларації з позначкою «0121»/«0122»/«0123».
Але зверніть увагу: у разі загибелі посівів і висівання нової культури витрати слід розподілити на повторювані (насіння, передпосівний обробіток ґрунту, сівбу тощо) та неповторювані (лущення стерні, вартість добрив і витрати з їх унесення до ґрунту тощо). Розподіл оформлюється окремим актом чи бухгалтерською довідкою. Донарахування ПЗ у межах ч. «г» п. 198.5 ПКУ матиме місце тільки на суму повторюваних витрат (частина вхідного ПК з ПДВ має бути компенсована ПЗ з ПДВ). За неповторюваними витратами донараховувати ПЗ у межах ч. «г» п. 198.5 ПКУ не треба.
Якщо підприємство цього своєчасно не зробило, має місце несвоєчасна реєстрація ПН та (можливо) недоплата до бюджету і на спецрахунок за наслідками декларації за березень 2016 р.
Штраф за несвоєчасну реєстрацію ПН, виписану «на себе», підприємству не загрожує. А от подати УР до декларації з ПДВ за березень доведеться (або зробити донарахування у складі поточної декларації). В УР слід збільшити суму ПЗ за січень на суму, донараховану в межах дії ч. «г» п. 198.5 ПКУ, і, якщо таке виправлення збільшить значення рядка 18.1 декларації, сплатити штраф 3%.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор