Лист ГУ ДФС у м. Києві від 15.03.2016 р. №6164/10/26-15-40-02-16
Щодо віднесення підприємства, яке закуповує та перепродає іншим споживачам паливні картки на дизельне пальне, до підприємств, які здійснюють реалізацію пального, та щодо форми заяви, з якою підприємство повинно звернутися до контролюючого органу (витяг)
Суттєво. В особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів через мережу АЗС безпосередньо споживачам, незалежно від форми розрахунків, такі операції є об'єктом оподаткування акцизним податком.
! Реалізаторам пального
Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві у відповідь на звернення від 15.02.2016 р. №5557/10 щодо запитань: чи належить підприємство, яке згідно з договорами закуповує та перепродає іншим споживачам паливні картки на дизельне пальне, до підприємств, які здійснюють реалізацію пального згідно з пп. 212.3.4 ПКУ; із заявою якої форми підприємство повинно звернутися до контролюючого органу за місцезнаходженням для реєстрації як платника акцизного збору, повідомляє таке.
Відповідно до змін, запроваджених Законом України від 24 грудня 2015 року №909-VІІI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі — Закон №909) пальне — це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі — Кодекс).
Згідно з пп. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником податку є особа — суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів. Об'єктом оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу підакцизних товарів є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу).
При цьому реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів — це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, пального, зазначених у пункті 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування, а також фізичний відпуск з автозаправної станції або/та автомобільної газозаправної станції, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу, незалежно від форм розрахунків (абзац третій пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Відповідно до ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять» роздрібна торгівля — це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надання йому торговельних послуг. Торговельна послуга передбачає здійснення додаткової діяльності суб'єкта господарювання в сфері роздрібної та оптової торгівлі з надання допомоги покупцям у здійсненні договору купівлі-продажу товарів, їх доставляння та використання.
Датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон №265), а у разі реалізації товарів фізичними особами — підприємцями, які сплачують єдиний податок, — дата надходження оплати за проданий товар (п. 216.9 ст. 216 Кодексу).
Згідно із Законом №265 розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця.
Відповідно до п. 2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року №1442 (далі — Правила №1442), роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів. АЗС поділяються на стаціонарні, пересувні та контейнерні (п. 3 Правил №1442).
Стаціонарні АЗС — комплекс споруд для приймання та відпуску нафтопродуктів із наземним або підземним розміщенням резервуарів і з незблокованими з ними паливо-, масло- та газороздавальними колонками. На стаціонарних АЗС можуть розташовуватися пункти продажу товарів та надання побутових послуг.
Пересувні АЗС — комплексна установка технологічного обладнання, змонтованого на автомобільному шасі або причепі, для транспортування та відпуску нафтопродуктів.
Контейнерні АЗС — установка для відпуску нафтопродуктів, яка складається з резервуара і паливороздавальної колонки, зблокованих в єдиному контейнері.
Розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку (п. 10 Правил №1442). Отже, при відпуску через мережу АЗС палива здійснюється розрахункова операція, дата якої є датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (палива) згідно з п. 216.9 ст. 216 Кодексу.
Згідно з розділом 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 20.05.2008 р. №281/171/578/155 (далі — Інструкція №281):
талон — спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому;
платіжна картка — спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або з відповідного рахунку банку з метою оплати вартості товарів і послуг.
Смарт-картка (паливна картка) є платіжною карткою із вмонтованим мікроконтролером як носієм та обробником інформації, потрібної для ініціювання переказу коштів та/або виконання службових операцій (п. 2.1 розділу 2 Правил Національної системи масових електронних платежів, затверджених постановою Національного банку України від 10.12.2004 р. №620).
Вимоги щодо обігу, використання (видачі водіям тощо) та зберігання платіжних паливних карток (у т. ч. смарт-карток) і талонів установлюються договором про відпуск палива і паливно-мастильних матеріалів за паливними картками між покупцем і продавцем. Паливна картка, талони передаються на підприємство за актом приймання-передачі після оплати вартості згідно з умовами договору. Підтвердженням факту отримання пального можуть бути видаткові документи або чеки терміналів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання пального з АЗС.
Заправляння автомобілів та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС (за допомогою оператора АЗС або водієм самостійно під наглядом оператора) через паливо-, масло- та газороздавальні колонки. Дозволяється також відпускати нафтопродукти (крім скрапленого вуглеводневого газу) в тару споживача (металеві каністри) (п. 34 та п. 35 Правил №1442).
Таким чином, через мережу АЗС здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачеві, і у продавця (реалізатора) нафтопродуктів, тобто в особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів через мережу АЗС (через паливо- та газороздавальні колонки) безпосередньо споживачам, незалежно від форми розрахунків (готівкова, безготівкова (в тому числі з використанням талонів, карток, відомостей на відпуск нафтопродуктів)), такі операції є об'єктом оподаткування акцизним податком відповідно до пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу.
Тому цей суб'єкт господарювання належить до підприємств, які здійснюють реалізацію пального.
<...>
Заступник начальника Е. ПРУДНІКОВА