• Посилання скопійовано

Коментар

До листа Державної фіскальної служби України від 12.11.2015 р. №24137/6/99-99-19-03-02-15

Порядок дій та вимоги при анулюванні реєстрації платника ПДВ визначає ст. 184 ПКУ. Зокрема, згідно з п. 184.7 ПКУ, якщо під час придбання необоротних активів суми ПДВ були включені до складу ПК, проте активи не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, то в останньому податковому періоді1 не пізніше дати анулювання реєстрації як платника податку необхідно визначити ПЗ за такими необоротними активами2. Алгоритм дій такий:

1) слід визначити, за якими необоротними активами нараховуватимуться ПЗ. Треба проаналізувати обороти за субрахунками 631, 685 з одночасним аналізом, чи ті суми містили ПДВ, тобто чи вони були сплачені платнику ПДВ і чи за ними визнавався податковий кредит. А також субрахунки 6441 (ПК з ПДВ), 6442 (неодержані ПН). За необоротними активами додатково потрібно проаналізувати рахунок 15 (адже суми за дебетом рахунку 15 означають, що необоротні активи не введені в експлуатацію, тобто також не використані);

1 Якщо звітним періодом є один календарний місяць, то період, який розпочинається з першого дня місяця та закінчується днем анулювання, п. 202.1 ПКУ.

2 Крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ унаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення (п. 184.7 ПКУ).

2) треба визначити базу для нарахування ПДВ. Базою для нарахування ПЗ з ПДВ у цьому випадку є звичайна ціна. Ми наголошуємо на цьому, бо, як свідчить практика, при нарахуванні ПЗ за необоротними активами під час анулювання реєстрації платники ПДВ помилково визначають ПЗ виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок податкового періоду. Пам'ятаймо, що база оподаткування ПДВ при самостійному визначенні ПЗ залежить від того, в яких випадках будуть використані (не використані) необоротні активи. Так, справді, якщо платник ПДВ визначає ПЗ за операціями, переліченими у п. 198.5 ПКУ, базою за необоротними активами, згідно з п. 189.1 ПКУ, є балансова (залишкова) вартість. Якщо ПЗ визнаються при анулюванні реєстрації платника ПДВ, базою, відповідно до п. 184.7 ПКУ, буде звичайна ціна. І не треба пояснювати, що у більшості випадків це різні вартісні значення. З огляду на визначення у пп. 14.1.71 ПКУ звичайна ціна в цьому разі має відповідати рівню ринкових цін. До речі, визначення, а згодом і підтвердження звичайної ціни, — це творча робота. Не рекомендуємо бухгалтеру визначати таку ціну самостійно. Визначення звичайної ціни слід підкріпити розпорядчим актом керівника, а додатково, можливо, прайсами на аналогічні активи зі ЗМІ. У коментованому листі податкові органи додають визначення ринкової ціни з пп. 14.1.219 ПКУ — зокрема, це ціна, яка склалася на ринку ідентичних (а за їх відсутності — однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівнянних економічних (комерційних) умовах;

3) скласти та зареєструвати ПН, відобразити суму ПДВ у рядку 1.1 декларації з ПДВ останнього періоду. У накладній зазначається тип причини 10, у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» — умовний ІПН «400000000000», а в інших рядках, відведених для заповнення даних покупця, платник відображає власні дані.

Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру