До листа Державної фіскальної служби України від 20.08.2015 р. №31041/7/99-99-17-03-03-17
Усе тече, усе змінюється, включаючи, як з'ясувалося, точку зору фахівців ДФСУ, які адмініструють ЄСВ, на порядок застосування понижуючого коефіцієнта. Найприкріше в цьому не те, що відбуваються зміни, а те, що зміни ці відбуваються «заднім числом», що стало вже, на жаль, звичним, — зміна позиції податківців не пов'язана зі зміною чинного законодавства. У цьому разі, як можна побачити в коментованих листах, зміна трактування законодавства відбувається на рівному місці, і це призводить до абсолютно несподіваних висновків.
Право застосовувати понижуючий коефіцієнт до ставок ЄСВ роботодавці отримали ще з січня 2015 р. Тоді ж виник і обов'язок донараховувати суму ЄСВ «зверху» до рівня мінімального страхового платежу, відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ. Про те, на кого поширюється такий обов'язок, яких доходів і ставок ЄСВ це стосується, і податківці, і ми написали немало (а тому зараз наново всі ці роз'яснення не розглядатимемо).
Нещодавно набрала чинності й оновлена форма щомісячного звіту з ЄСВ (додаток 4), і ми так само, як і всі бухгалтери, разом освоювали правила його заповнення.
І почало здаватися, що питання із застосуванням понижуючого коефіцієнта з'ясоване до кінця і проблем з його застосуванням більше не виникне. Оновлена форма звіту поставила крапку в питанні, чи можна застосовувати понижуючий коефіцієнт до ставки ЄСВ, що застосовується при донарахуванні суми ЄСВ від різниці між фактичною та мінімальною зарплатою працівника (так, порушувалося страхувальниками й таке питання!). З форми звіту стало зрозуміло, що не застосовується.
Виявилося, що ми зарано раділи. Бо наприкінці липня, а потім і наприкінці серпня (опубліковані коментовані листи були ще пізніше) ДФСУ раптово дійшла однакового висновку: застосування понижуючого коефіцієнта і донарахування єдиного соцвнеску до розміру мінімального страхового внеску в звіті з ЄСВ за один звітний період є неможливим. Якщо хоч щодо одного працівника здійснювалося таке донарахування, права на понижуючий коефіцієнт роботодавець не має!
Аргументація податківців в обох листах щодо цього висновку не підкріплена нормами Закону про ЄСВ. По суті, цей висновок є черговою точкою зору, що не має нормативної сили. Застосовувати її на практиці чи ні, вирішувати кожному роботодавцю самостійно. А ось те, що територіальні ДПІ візьмуть таку точку зору на озброєння й упереджено ставитимуться до звітів з ЄСВ, в яких зазначено понижуючий коефіцієнт і водночас відображено донарахування ЄСВ, цілком імовірно.
Проте найцікавіше в цьому випадку — це навіть не майбутнє зазначеної позиції ДФСУ, а те, як вона вплине на минуле. Адже величезна кількість роботодавців встигла вже подати звіти з ЄСВ, які тепер через невідповідність коментованим листам податківці та ПФУ можуть забракувати і зажадати виправити помилку. Помилку, яка на момент прийняття цих звітів помилкою не вважалася. А донарахування ЄСВ призведе до сплати штрафів, які нині становлять 10% від суми заниження ЄСВ за кожен повний і неповний місяць, щоправда, максимальний розмір штрафу — 50% від суми такого заниження (п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ).
Також у листі від 20.08.2015 р. №31041/7/99-99-17-03-03-17 ДФСУ вказує на те, що якщо в звітному місяці відбувається нарахування доходу за минулий звітний період (наприклад, виправлення помилки в нарахуванні зарплати), то страхувальник не втрачає права на застосування понижуючого коефіцієнта.
Водночас податківці заперечують можливість роботодавця скористатися таким коефіцієнтом у минулому звітному періоді (якщо критеріям у такому періоді роботодавець відповідав, але понижуючим коефіцієнтом своєчасно не скористався) шляхом перерахунку ЄСВ (очевидно, в поточному звітному періоді).
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»