До постанови Правління Національного банку України від 03.09.2015 р. №581
Старі-нові валютні обмеження
Традиційно що три місяці Нацбанк видає чергові постанови стосовно врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України. Ознайомимося з постановами НБУ від 03.09.2015 р. №581 (див. «ДК» №37/2015) та №582 (див. «ДК» №37/2015), які діють з 4 вересня 2015 року.
Обов'язковий продаж валюти
Основні обмеження, які стосуються продажу валюти, на жаль, залишаються ще на три місяці. Надходження в іноземній валюті підлягають обов'язковому продажу в розмірі 75%. Продається валюта виключно наступного робочого дня після дня зарахування надходжень на розподільчий рахунок. Нагадаємо, що Наказом №5731(чинний з 24.07.2015 р.) План рахунків2 доповнено субрахунком 316, який призначено для обліку коштів в іноземній валюті, у т. ч. коштів в іноземній валюті, що підлягають обов'язковому продажу відповідно до законодавства. Типові операції на субрахунку 316:
— Д-т 316 К-т 362 — надходження валюти від покупця (632 — повернення валюти від постачальника);
— Д-т 312 К-т 316 — перераховано валюту з розподільчого рахунку на поточний рахунок;
— Д-т 334 К-т 316 — перераховано 75% валюти для обов'язкового продажу.
Проте щодо дати надходження виручки в іноземній валюті для визнання суми доходу, курсових різниць, то це є дата надходження коштів на поточний рахунок резидента, який здійснив експортну операцію. Принаймні такої позиції і досі дотримуються податкові органи3. І хоча є аргументи як на користь визнання доходу під час відображення коштів на розподільчому рахунку, так і проти, більшість фахівців, виходячи з визначення терміна «операція в іноземній валюті», схильна буквально дотримувати норм п. 4 та 5 П(С)БО 214 і вважати такою датою дату відображення в обліку резидента коштів, які надійшли на розподільчий рахунок.
3 ЗІР, підкатегорія 114.02, відповідь на запитання: «Яка дата вважається датою надходження валютної виручки: дата надходження коштів на розподільчий рахунок чи дата надходження коштів на поточний валютний рахунок суб'єкта господарювання після здійснення обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті?».
Випадки, коли надходження в іноземній валюті не підлягають обов'язковому продажу, залишилися без змін, крім того, додано новий. Вимога щодо продажу валюти не поширюється на кошти, повернені за ініціативою іноземного банку-отримувача (посередника). Але тільки за умови, що кошти повертаються протягом двох днів після дня їх перерахування уповноваженим банком (п. 2 Постанови №581).
Строк розрахунків та зарахування однорідних вимог
За операціями з експорту та імпорту товарів строк розрахунків до 04.12.2015 р. включно становить 90 к. д.
А от зняти в банку з контролю експортну операцію припиненням зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у деяких випадках тепер є можливим. Заборона зарахування однорідних вимог залишилася тільки щодо експортних операцій за контрактами у вільно конвертовані валюти 1-ї групи Класифікатора та російських рублях незалежно від суми. Проте, якщо експортний контракт укладено в іншій валюті (яка не належить до 1-ї групи і не в російських рублях) і сума за контрактом не перевищує в еквіваленті 500 тис. дол. США, право на зарахування є, і банк має право зняти операцію з контролю на підставі належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань (п. 4 Постанови №581).
Обмеження для готівкових коштів
Збільшено ліміт на видачу готівки в іноземній валюті з поточних та депозитних рахунків через каси та банкомати (а також банківських металів) у межах до 20 тис. грн (в еквіваленті офіційного курсу Нацбанку) на добу на одного клієнта (раніше — в еквіваленті 15 тис. грн) (пп. 10 п. 6 Постанови №581).
Купівля іноземної валюти
Як і раніше, уповноважений банк має право купувати іноземну валюту за дорученням клієнта-резидента (крім фізособи) на міжбанківському валютному ринку, навіть якщо такий клієнт має інвалюту на поточних і депозитних рахунках (у цьому та/або інших уповноважених банках). Але за умови, що загальна сума такої валюти на рахунках на дату подання заяви на купівлю валюти є меншою ніж 25 тис. доларів США (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до відповідних валют)1 (пп. 15 п. 6 Постанови №581).
Аналогічне право на придбання валюти мають клієнти-резиденти (крім фізосіб), які мають на рахунках валюту, що належить до 3-ї групи Класифікатора, — неконвертована валюта. Валюта цієї групи не враховується у загальній сумі коштів для визначення обмеження у 25 тис. доларів США.
Якщо за ЗЕД-договором за імпортною операцією, митне оформлення якої було проведено до 01.01.2014 р. включно, відбулася заміна боржника та/або кредитора у зобов'язанні, банк за дорученням клієнта не має права на купівлю валюти (пп. 14 п. 6 Постанови №581)2.
Змінами передбачено, що пакет документів, який подається до НБУ для підтвердження можливості як купівлі, так і перерахування іноземної валюти, має додатково містити акт цінової експертизи (погодження) у випадках, передбачених Постановою №5973. Акт цінової експертизи Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків (видається Державним підприємством «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків») і засвідчує відповідність контрактних цін. Завдяки змінам подавати довідку про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів від ДФСУ не треба.
1 При обчисленні суми таких валютних заощаджень клієнта не враховуються деякі суми, спеціально зазначені в пп. 15 п. 6 Постанови №581 (зокрема, інвалюта, розміщена на депозитах до 03.03.2015 р.).
2 Обмеження не поширюється на імпортні операції резидентів з купівлі життєво необхідних товарів, визначених ст. 5 Закону України від 28.12.2014 р. №73-VIII «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року».
Договори позики
Знято заборону на реєстрацію в НБУ змін до договору кредиту (позики) в іноземній валюті від нерезидента, якщо здійснюється заміна первісного боржника у зв'язку з його приєднанням до нового боржника-правонаступника та/або ліквідацією первісного боржника (пп. 23 п. 6 Постанови №581).
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»