До Закону України від 01.07.2015 р.
Компроміс чи відстрочення?
01.07.2015 р. — дата, яка лякала фізосіб-«єдинників», насамперед 3-ї групи. Обов'язок починаючи з цієї дати1 застосовувати реєстратор розрахункових операцій (далі — РРО) спонукав багатьох із них повністю відмовитися від проведення розрахункових операцій при продажу товарів (надання послуг) у готівковій чи безготівковій формі, але з використанням електронних платіжних засобів, на користь винятково безготівкових розрахунків. Ціна питання (5 — 7 тисяч гривень за купівлю РРО) виявилася для них непідйомною.
Отже, 1 липня ВРУ підтримала законопроект від 28.11.2014 р. №1088 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій»2. Закон набере чинності з дня опублікування.
Ліміт — 1 млн грн
Обов'язкове введення касових апаратів для підприємців другої і третьої груп платників ЄП, річний дохід яких не перевищує 1 млн грн, скасовується!3 Вже здавалося, що спроби опору малого бізнесу не дадуть жодного результату, коли прийнятий законодавчий акт став несподіваним компромісним кроком.
1 Вимоги застосовувати РРО, згідно із Законом про РРО, не поширювалися на фізосіб — платників ЄП 3-ї групи до 01.07.2015 р. і платників 2-ї групи до 01.01.2016 р.
2 На дату підписання номера до друку (07.07.2015 р.) переданий на підпис Президенту.
3 Для юросіб — платників ЄП таке звільнення від РРО не діє.
Основна зміна пов'язана з п. 296.10 ПКУ. Нова редакція цього пункту звільняє від застосування РРО «єдинників» як першої групи, так і другої і третьої (фізособи-підприємці) незалежно від обраного виду діяльності. Для «єдинників» другої і третьої груп умовою незастосування РРО встановлено обмеження обсягу доходу протягом календарного року — до 1 млн грн. У разі перевищення цього обмеження застосування РРО буде для них обов'язковим. З першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, такі платники повинні почати застосовувати РРО і продовжувати застосовувати у подальших податкових періодах протягом дії реєстрації платником ЄП.
Таким чином, платникові ЄП другої або третьої групи (фізособам) слід контролювати середньоденний та середньомісячний обсяг доходів. Наприклад, якщо сума доходу перевищує 2700 грн щодня або 80 тис. грн щомісяця, то такий платник ризикує позбутися права не застосовувати РРО незалежно від обсягу доходу в подальших податкових періодах. Кабміну доручено розробити механізм контролю за досягненням граничного розміру доходу.
Пом'якшення штрафних санкцій
Не можна не відзначити й інші кроки законодавців назустріч бізнесу. Зокрема, скасування п'ятикратного розміру фінансової санкції за порушення, перелік яких надано в п. 1 ст. 17 Закону про РРО (вилучено абз. 4 п. 1 ст. 17 Закону про РРО).
Одне з наведених у п. 1 ст. 17 Закону про РРО порушень тепер звучить по-новому: невідповідність у юросіб (раніше — всіх СГ) суми готівки на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а у разі використання РК — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. При цьому законопроект вносить збільшення до розміру 10% мінімальної заробітної плати допустимої невідповідності суми готівки сумі коштів, зазначеній у денному звіті на місці проведення розрахунків, і знімає обов'язок дотримувати цієї норми з фізосіб-«єдинників», що не є платниками ПДВ (зміни внесено до абз. 1 п. 1 ст. 17 Закону про РРО та до п. 13 ст. 3 Закону про РРО).
Це не означає, що фінансова санкція за порушення, перелік яких наведено в п. 1 ст. 17 Закону про РРО, не застосовуватиметься. Як і раніше, за порушення, виявлені під час перевірки впродовж календарного року вперше, штрафна санкція буде у розмірі 1 грн. Штраф у розмірі 100% від вартості реалізованого товару (наданої послуги) за повторні порушення та за кожні наступні протягом року — 100% від вартості реалізованого товару (наданої послуги) без застосування РРО.
У книгах обліку розрахункових операцій тепер не треба зберігати фіскальні звіти (змінено п. 9 ст. 3 Закону про РРО). Також скасовано санкції у розмірі 20 н. м. д. г. (340 грн) за нероздрукування та незберігання щоденного фіскального звітного чека (Z-звіту).
До останньої редакції законопроекту вноситься уточнення, що штрафна санкція згідно зі ст. 20 Закону про РРО (у розмірі подвійної вартості товарів, не облікованих за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за реалізацію товарів, які не обліковані в установленому порядку) не застосовується до фізосіб-«єдинників» — неплатників ПДВ.
СГ, які до 1 серпня 2015 уклали договори на постачання РРО і ввели їх в експлуатацію в установленому порядку, до 1 січня 2016 року звільняються від штрафних санкцій за порушення вимог Закону про РРО в період з 1 липня 2015 р. до 1 січня 2016 р. (зміни в пункті 9 розділу ІІ Закону про РРО).
Відповідальність сервісних центрів обслуговування
Запроваджено необхідність у разі виявлення несправностей РРО протягом дня повідомити центр сервісного обслуговування в довільній формі письмово або засобами електронного зв'язку, а також протягом двох робочих днів повідомити контролюючий орган, в якому СГ зареєстрований платником податків (додано новий п. 16 до ст. 3 Закону про РРО).
З'явився обов'язок у разі незабезпечення гарантійного ремонту РРО не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття РРО в ремонт ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на СГ резервний РРО. Використання та реєстрація резервного РРО була передбачена і до внесення зазначеної відповідальності (ст. 5 Закону про РРО). При реєстрації резервного РРО в правому верхньому куті реєстраційного посвідчення робиться напис «Резервний» (п. 20 глави 2 розділу II Порядку №417).
У разі незабезпечення гарантійного ремонту РРО у встановлені терміни та невведення в експлуатацію належним чином зареєстрованого на СГ резервного РРО накладається штраф на центр сервісного обслуговування у розмірі 5 МЗП, встановлених законом на 1 січня податкового (звітного) року (додано нову ст. 17-1 Закону про РРО).
Нова термінологія
Також слід звернути увагу на появу нових термінів: вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, програмно-технічний комплекс самообслуговування з вбудованим електронним контрольно-касовим реєстратором.
Згідно з доповненим п. 24.7 Закону про платіжні системи, на банки, агентів банків та учасників платіжних систем, які приймають готівку (в т. ч. за допомогою платіжних пристроїв) для подальшого її переказу, покладається обов'язок забезпечити надання щомісяця і на вимогу контролюючих органів інформації про суми коштів, що стягуються у вигляді фіксованої суми або відсотка за здійснення операцій з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічного комплексу самообслуговування.
Крім того, КМУ доручено в двомісячний термін розробити вимоги щодо реалізації фіскальних функцій РРО, які використовуються для обліку операцій з приймання та переказу готівки через програмно-технічні комплекси самообслуговування.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
- Закон про платіжні системи — Закон України від 05.04.2001 р. №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
- Порядок №417 — Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міндоходів від 28.08.2013 р. №417.
Олександра ОЛЕФІРЕНКО, «Дебет-Кредит»