До закону України від 12.08.2014 р. №1636-VII
Новий статус Криму
З 27 вересня почав діяти Закон України від 12 серпня 2014 року №1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» (далі — Закон №1636, див. «ДК» №40/2014). Він був прийнятий та схвалений ВРУ у другому читанні ще 12 серпня, але щойно 25 вересня стало відомо, що Президент уже підписав цей закон і з 27 вересня він набирає чинності1. Пропонуємо вашій увазі експрес-коментар основних положень довгоочікуваного закону.
Суть ВЕЗ
На території ВЕЗ «Крим» діє особливий правовий режим економічної діяльності фізичних та юридичних осіб, у т. ч. особливий порядок застосування норм регуляторного, податкового та митного законодавства України, а також особливий режим внутрішньої і зовнішньої міграції фізичних осіб. Митні формальності, пов'язані з переміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення та громадян через адміністративний кордон ВЕЗ «Крим», здійснюються у зонах митного контролю. ДФСУ в листі від 26.09.2014 р. №5626/7/99-99-24-01-06-17 (див. «ДК» №40/2014) поінформувала про особливості здійснення митних формальностей, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення через адміністративний кордон вільної економічної зони «Крим». Додатком 2 визначено перелік кодів звільнень зі сплати митних платежів, а в додатку 3 до цього листа податківці навели таблиці виключних комбінацій кодів митних режимів та літерних кодів типів митних декларацій залежно від напрямку переміщення.
1 Закон №1636 опубліковано 26.09.2014 р. у виданні «Голос України» №184 (5934).
Ця ВЕЗ запроваджується на 10 повних календарних років починаючи з дня набрання чинності Законом №1636. Цей строк може бути або продовжено або скорочено. До речі, закінчення режиму тимчасової окупації не є підставою для припинення дії ВЕЗ «Крим».
Органом господарського розвитку та управління ВЕЗ «Крим» є Керуюча компанія ВЕЗ «Крим», яка є юридичною особою і створюється за рішенням КМУ. Цю компанію не можна ні приватизувати, ні корпоратизувати — виключно державна форма власності. Але її функції за рішенням Кабміну можуть бути передані визначеному ним центральному органу виконавчої влади України або державному підприємству.
Статус контрагентів та алгоритми оподаткування доходів
Фізичні та юридичні особи (відокремлені підрозділи), що мають податкову адресу на території ВЕЗ «Крим», прирівнюються з метою оподаткування до нерезидентів. Якщо ж податкова адреса значиться на іншій території України, такі суб'єкти прирівнюються з метою оподаткування до резидентів.
Жодних додаткових договорів до вже наявних між контрагентами з Криму та материкової території укладати не потрібно: з метою застосування податкового та митного законодавства такі договори є документами, що використовуються замість зовнішньоекономічних договорів (контрактів) (п. 6.5 Закону №1636).
Зверніть увагу: відносини між особами, які мають податкову адресу на території ВЕЗ «Крим», та особами, які мають податкову адресу на іншій території України, є контрольованими операціями з податку на прибуток (ст. 39 ПКУ) з усіма наслідками, що з цього випливають стосовно звітності та надання додаткової інформації про контрагента українською стороною податківцям (п. 5.2 Закону №1636).
Незважаючи на факт нерезидентства кримського бізнесу, правила міжнародного договору України у вигляді звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України, до нього не застосовуються (п. 5.4 Закону №1636, п. 103.1 ПКУ). Про це слід пам'ятати, організовуючи роботу з кримськими контрагентами.
Якщо ж підприємство-резидент отримуватиме доходи з ВЕЗ «Крим», вони оподатковуватимуться за загальними правилами оподаткування: жодного звільнення, як це було б передбачено для доходу з іншої території України (ст. 154 ПКУ), чи особливостей оподаткування виробників сільгосппродукції (ст. 155 ПКУ), неприбуткових установ та організацій (ст. 157 ПКУ) чи будь-яких особливостей оподаткування прибутку від впровадження енергоефективних технологій (ст. 158 ПКУ) для доходів із Криму не передбачено. Будь-які доходи з Криму набувають статусу іноземних доходів із відповідним механізмом їх оподаткування як іноземних.
Зверніть увагу: співпраця з кримськими контрагентами передбачає певні податкові обмеження. Витрати української юридичної особи — резидента, що були понесені на оплату вартості товарів (робіт, послуг), поставлених кримською стороною — нерезидентом, включаються до складу витрат такої особи лише у сумі 85% (п. 5.11 Закону №1636, п. 161.2 ПКУ). Увага: під час тимчасової окупації норми п. 5.11 Закону №1636 не застосовуються (ч. 8 п. 12.3 Закону №1636). З чого саме має почати свій відлік дія ВЕЗ «Крим» без окупації (щоб запрацювала норма п. 5.11 Закону №1636) — наразі невідомо. Сподіваємося, держрегулятори нададуть своєчасне та чітке роз'яснення.
Якщо підприємство розміщене на території України, а його працівники мають постійне місце проживання в Криму, доходи, що їх виплачує підприємство таким найманим працівникам, оподатковуються за загальними правилами за місцезнаходженням такого роботодавця. Для отримання права на податкову соціальну пільгу особа-резидент (зверніть увагу: йдеться про тих, хто досі має громадянство України) мусить задекларувати доходи з джерелом походження у ВЕЗ «Крим» та подати декларацію про відсутність громадянства Російської Федерації. За якою формою подати таку декларацію та в які строки — питання, на які ще треба знайти відповіді. Доти, певна річ, ПСП не застосовуємо.
Кримський бізнес не є об'єктом контролю українськими податківцями на період окупації: ні питання РРО, ні ЄСВ, ні жодні інші податки та збори українською стороною не контролюються. Певна річ, що і від обов'язку подання до контролюючих органів декларацій (окрім митних декларацій), звітності й інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків та зборів упродовж терміну тимчасової окупації і після її завершення (за період окупації), кримські підприємства звільнені.
Податкова реєстрація суб'єктів господарювання з податковою адресою в Криму станом на 31.05.2014 р. вже з 01.06.2014 р. визнана анульованою. Така податкова реєстрація може бути відновлена після евакуації особи на іншу територію України. А отже, слід уважно промоніторити всі операції з кримськими платниками ПДВ, щодо яких податківці у своїх листах рекомендували задля збереження ПК з ПДВ подавати скарги за формою №Д8, та відкоригувати свою податкову звітність. Адже якщо з 1 червня анульовано податкову реєстрацію, то про статус платника ПДВ таких суб'єктів господарювання годі й говорити.
Платники податку на прибуток, які мають відокремлені підрозділи на території ВЕЗ «Крим», не можуть сплачувати податок на консолідованій основі. Це саме обмеження стосується і платників із місцезнаходженням на території ВЕЗ «Крим», які мають відокремлені підрозділи на іншій території України.
Для фізосіб є певні нюанси. Фізособи, які мають податкову адресу на материковій зоні, а об'єкти житлової нерухомості — у Криму, зобов'язані задекларувати такі об'єкти з метою:
а) визначення загальної бази оподаткування податком на нерухомість;
б) отримання пільг з цього податку.
І, певна річ, на фізосіб, які проживають (перебувають) на території ВЕЗ «Крим» та мають громадянство іноземної держави або є особами без громадянства, не поширюються державні гарантії (пільги, допомоги) України.
Валютний та платіжний режими
Українська банківська система в Криму, як і попередні півроку, не працюватиме: ні система електронних платежів НБУ, ні внутрішньодержавні платіжні системи, платіжними організаціями яких є резиденти України.
На території Криму може застосовуватися мультивалютний режим, за яким за товари (роботи та послуги), що продаються (надаються) у межах ВЕЗ «Крим», приймаються як гривні, так і іноземна валюта 1 — 2 груп Класифікатора іноземних валют та банківських металів.
Питання закриття грошових заборгованостей кримського бізнесу перед контрагентами з материкової території частково вирішено: абз. 2 п. 9.1 Закону №1636 дозволяє здійснювати безготівкові платежі (перекази) виключно в гривнях або у вільно конвертованій валюті (фактично це може означати і пряму заборону на взаємозалік заборгованостей або ж заборону на негрошові розрахунки). Але особливості режиму таких платежів (переказів) мають бути встановлені НБУ. Тож очікуємо на додаткові роз'яснення головного банківського регулятора.
На операції та розрахунки між кримським та материковим бізнесом не поширюється Закон №1851 (абз. 2 п. 9.4 Закону №1636). А це означає, зокрема, що строк зарахування виручки в іноземній валюті на рахунки резидентів у банках за експортними операціями та відстрочення поставки товару за імпортними операціями у 180 (902) к. д. тут не діятиме. Залишається відкритим питання, як здійснюватиметься валютний контроль за цими операціями, адже без повноцінного контролю стану розрахунків за операціями, що проходитимуть повноцінне митне оформлення, не обійтися. Чекаємо роз'яснень НБУ.
1 Закон України від 23.09.94 р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
2 На сьогодні діє Постанова НБУ від 15.07.2014 р. №423 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України».
Фізособи за умови усного декларування на митниці можуть ввозити з Криму рублі тільки в межах сум, що не перевищують в еквіваленті 10 тис. грн.
На території України забороняється залучати вклади (депозити) та/або надавати позики (кредити) в рублях.
Ну і, певна річ, вимоги законодавства України щодо обов'язкового продажу надходжень (у т. ч. виручки) в іноземній валюті (на сьогодні в розмірі 75%) не застосовуються до юросіб із місцезнаходженням на території ВЕЗ «Крим».
Евакуація бізнесу з Криму
Український уряд досить активно заохочує кримський бізнес до перереєстрації на материкову територію України.
Будь-якій юридичній особі — резиденту України, яка змінює (змінила) своє місцезнаходження з Криму на іншу територію України:
а) списується податковий борг, суми розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань за будь-якими податками (зборами, обов'язковими платежами), що виникли з моменту тимчасової окупації;
б) надається звільнення від будь-якого оподаткування (у т. ч. згідно зі ст. 271 МКУ) ОЗ і МШП, що належать юридичним особам, які переносять місце своєї діяльності з Криму, та вивозяться для подальшого використання у господарській діяльності. Але за умови, що такі ОЗ перебували на балансі підприємства станом на 01.01.2014 р. у вільному обігу на території України;
в) дозволяється включити до складу витрат з метою оподаткування податком на прибуток підприємств витрати, понесені у зв'язку з евакуацією ОЗ та запасів (мають бути належним чином підтверджені) та 100 відсотків амортизації ОЗ, що евакуюються з Криму та були введені в експлуатацію на іншій території України.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор «Дебету-Кредиту»