Підприємство змінило адресу. Відразу після цього до нас завітали податківці з позаплановою перевіркою. У зв'язку з тим, що переїзд затягнувся, частину первинних документів було втрачено (зокрема, частина була пошкоджена водою до стану, який не дає змоги чітко ідентифікувати їх зміст). Перевіряльники, не виявивши необхідних первинних документів, склали акт про неможливість проведення перевірки. Чи правомірно це? Які можуть бути наслідки і що нам робити?
Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання, зокрема, первинних документів, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як протягом 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються такі первинні документи (п. 44.3 ПКУ).
Крім того, первинні документи, які пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті (п. 44.4 ПКУ).
Згідно з п. 44.5 ПКУ, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення первинних документів платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити свою податкову.
При цьому на підприємство покладається обов'язок відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
Якщо ж відсутність первинних документів виявлено під час перевірки і такі події призводять до неможливості проведення подальшої перевірки, то терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки (абз. 3 п. 44.5 ПКУ). У цьому разі застосовуються ті самі строки на відновлення документів, що й зазначені вище.
Оскільки під час перевірки було виявлено відсутність документів за місцем перевірки (зокрема, й у зв'язку з їх втратою), то перевірку проводити неможливо.
Тепер слід згадати п. 10 р. І Порядку №9841, де сказано, що в разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки або неможливості проведення перевірки складається відповідний акт, який засвідчує такий факт.
Виходячи з пп. 1.2.6 Методрекомендацій №9482, повідомити про втрату документів (пошкодження або дострокове знищення документів чи вилучення документів правоохоронними та іншими органами) свою податкову можна і під час перевірки. На підставі такого повідомлення, у зв'язку з тим, що перевіряльники обґрунтовано встановили неможливість подальшого проведення перевірки, вони складають акт довільної форми, який реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів (див. порядок реєстрації, передбачений пп. 1.4.5 Методрекомендацій №948).
1 Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом ДПАУ від 22.12.2010 р. №984 (див. «ДК» №37/2014).
До акта додаються копії отриманих від платника податків документів, що підтверджують втрату, пошкодження або дострокове знищення документів, звернення платника із заявою до правоохоронних органів, копії протоколу вилучення документів правоохоронними та/або іншими органами тощо (за наявності).
Якщо цих документів платник податків так і не надав, перевіряльники документують в акті (додатках до акта) перелік документів (за потреби — згрупованих за типами), відсутність яких унеможливлює подальше проведення перевірки. У цьому самому акті зазначають причини неможливості продовжувати перевірку у терміни, встановлені у направленні та наказі, та робиться відповідний запис про проведення перевірки після усунення причин, які призвели до неможливості її проведення.
На підставі цього акта орган ДПС, який призначив перевірку, видає наказ про перенесення термінів її проведення. Копію такого наказу вручають платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам). Перевірку керівництво податкової перенесе на строк до 90 календарних днів згідно з приписами п. 44.5 ПКУ.
Якщо терміни, визначені п. 44.5 ПКУ, достроково скорочуються (якщо документи будуть відновлені швидше встановлених строків), видається наказ про поновлення перевірки не пізніше наступного робочого дня, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам).
До речі, акт про неможливість перевірки оскаржити ви не зможете. Адже він не є рішенням контролюючого органу. А оскарженню підлягають самі рішення контролюючого органу, які, на думку підприємства, є незаконними (див. пункти 56.1 та 56.2 ПКУ). Зрештою, оскаржувати такий документ нема й потреби, адже це суто технічний момент. При цьому платнику податків надається строк на відновлення документів.
Саме складання акта щодо неможливості проведення перевірки ніяк фінансово не позначиться на платникові податків. Це суто технічна норма, яка дозволяє податківцям перенести терміни перевірки.
А от ігнорування наданого строку на відновлення документів та їх відсутність на момент перевірки може призвести до санкцій, адже в такому разі платник податків порушить приписи пунктів 44.3 та 44.4 ПКУ (див. вище). За таке порушення п. 121.1 ПКУ передбачено штраф у розмірі 510 гривень. За ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, призведуть до штрафу вже в розмірі 1020 гривень.
Василь РОРАТ, «Дебет-Кредит»