Ми — приватне підприємство, юридична особа, до нас скерували на роботу молодого спеціаліста — бюджетника. Раніше ми заявляли потребу в молодих спеціалістах, а тепер у зв’язку зі скрутним фінансовим становищем у нас взагалі простій виробництва. Які для нас можуть бути наслідки, якщо ми не приймемо його на роботу?
Відповідно до ст. 197 КЗпП, молодим спеціалістам — випускникам державних навчальних закладів, потреба в яких раніше була заявлена підприємствами, установами, організаціями, надається робота за фахом на період не менше трьох років у порядку, визначеному КМУ. Таким порядком є Порядок №9921.
1 Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням, затверджений постановою Кабміну від 22.08.96 р. №992.
Згідно з п. 21 Порядку №992, якщо замовник відмовив у прийнятті на роботу молодого фахівця, останній звертається до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. При цьому пред'являється скерування на роботу і скріплена печаткою замовника довідка про відмову у працевлаштуванні. Тобто фактично підприємству-замовнику надається право відмовити у працевлаштуванні молодого спеціаліста з подальшим скеруванням його до фонду зайнятості.
Проте є й певні мінуси. Згідно з п. 15 Порядку №992, випускникові, якому відмовлено в прийнятті на роботу після прибуття до місця призначення, підприємство-замовник компенсує витрати, пов'язані з переїздом випускника і членів його сім'ї як до місця призначення, так і з поверненням до постійного місця проживання (якщо він був скерований до іншої місцевості) згідно з визначеними в договорі умовами. Але якщо фактичного переїзду не було, то, відповідно, і компенсації не буде.
Також, якщо молодому спеціалісту відмовлено у працевлаштуванні за призначенням та, відповідно, він звертається до центру зайнятості, підприємство-замовник відшкодовує Державній службі зайнятості всі витрати, пов'язані з працевлаштуванням, перепідготовкою, виплатою допомоги з безробіття та матеріальної допомоги в розмірі стипендії під час проходження професійної підготовки та перепідготовки такого спеціаліста. Одержані кошти надалі спрямовуються до місцевого відділення Державного фонду зайнятості населення.
Звичайно, відшкодування працівнику або ж Фонду зайнятості зазначених у п. 15 Порядку №992 витрат не пов'язане з господарською діяльністю підприємства — замовника спеціаліста, а отже, в податковому обліку вони не включаються до складу податкових витрат.
У бухгалтерському обліку, оскільки така компенсація не має зв'язку з операційною діяльністю підприємства, вищезгадані витрати, вважаємо, слід списувати за дебетом субрахунка 977 «Інші витрати діяльності» в періоді їх понесення.
Михайло СТЕПАНОВ, «Дебет-Кредит»