У грудні 2013 року платник ПДВ помилився, складаючи додаток Д5 до декларації з ПДВ. Суть помилки: замість того щоб відобразити відомості про придбання товару від постачальника — платника ПДВ як таке, що дає право на податковий кредит, покупець відобразив ці відомості в операціях з придбання з ПДВ, які не дають права на формування податкового кредиту. Помилку знайшли податківці і зателефонували, що знімають суму податкового кредиту через те, що платник ПДВ — покупець припустився помилки. Як виправити помилку і яка відповідальність за неї передбачена?
Виправлення самостійно знайдених помилок у податковій звітності відбувається за загальними правилами, встановленими ст. 50 ПКУ. У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою, чинною на час подання уточнюючого розрахунку.
Щодо відповідальності зазначимо: пунктом 50.1 ПКУ вона передбачена у разі самостійного виправлення помилки лише в разі, якщо така помилка призвела до заниження податкового зобов'язання. При самостійному виправленні помилки, яка зазначена у запитанні, платник ПДВ не лише відсторнує суму ПДВ, відображену в розділі ІІ додатка Д5, а й внесе правильні відомості про придбання товару від платника ПДВ до іншої частини розділу ІІ додатка Д5. До декларації при цьому зміни не вносяться (лише до додатка до неї). А отже, сума податкового кредиту, зазначеного у декларації з ПДВ, фактично не зміниться, заниження податкового зобов'язання не буде, і штрафні санкції платнику податку в разі самостійного виправлення помилки не загрожують.
Але якщо податківці виявили помилку під час камеральної перевірки, склали про це акт і зменшили суму податкового кредиту, і при цьому виникла недоплата з ПДВ, фактично відбулося донарахування податкових зобов'язань контролюючим органом. А це тягне за собою штраф, установлений п. 123.1 ПКУ: за перше порушення — у розмірі 25% суми визначеного податківцями податкового зобов'язання, при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку — 50%.
Отже, уникнути штрафних санкцій, установлених п. 123.1 ПКУ, платник податку — порушник може, тільки якщо відповідний акт про перевірку і рішення про донарахування податкового зобов'язання та застосування штрафних санкцій за ним ще не було складено на дату подання уточнюючого розрахунку. Якщо ж податківці вже склали такі акт і рішення, то подання уточнюючого розрахунку призведе до поновлення права на податковий кредит, але не скасує вже нарахованих платнику податку штрафних санкцій.
Уточнюючий розрахунок за такою помилкою складають таким чином:
1) змін до реєстру податкових накладних вносити не треба, бо при його складанні платник податку не припустився помилок;
2) уточнюючий розрахунок подають за формою, затвердженою наказом Міндоходів України від 13.11.2013 р. №678. Подати його треба, адже подати окремо додаток до декларації без самої декларації чи уточнюючого розрахунку неможливо. Проте помилок у самій декларації, судячи із запитання, не було.
Отже, уточнюючий розрахунок, якщо він подається як самостійний документ, слід скласти таким чином. У шапці уточнюючого розрахунку в реквізиті 01 поставити позначку «Х» про те, що уточнюючий розрахунок подається як самостійний документ; зазначити звітний (податковий) період (реквізит 02) — місяць подання уточнюючого розрахунку; зазначити звітний (податковий) період, за який виправляються помилки (реквізит 03) — грудень 2013 р. У таблиці уточнюючого розрахунку: у графі 4 навести всі показники всіх рядків, які були заповнені у декларації за грудень 2013 року; у графі 5 їх слід повторити; графа 6 буде порожньою;
3) складають уточнюючу форму додатка Д5. Для цього у шапці (реквізит 013) додатка проставляють позначку «Х», що форма додатка є уточнюючою. Реквізити 02 і 03 шапки додатка заповнюють так само, як відповідні реквізити уточнюючого розрахунку. Далі слід відобразити у розділі II «Податковий кредит» як «Операції з придбання з податком на додану вартість, які надають право формування податкового кредиту» таке: у колонці 2 — індивідуальний податковий номер постачальника, у колонці 3 — період складання податкової накладної (наприклад, «12.2013») і без знака навести у колонках 4 і 5 відповідно обсяг постачання без ПДВ та саму суму податкового кредиту, який було зазначено у загальному значенні рядка 10.1 або 15.1 декларації. Також слід відобразити як «Операції з придбання з податком на додану вартість, які не надають права формування податкового кредиту» те саме, але вже зі знаком «мінус», у колонках 4 і 5.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»