Чи потрібно фізособі — платнику ЄП подавати декларацію про валютні цінності? Якщо у поданій декларації допущено помилку, які загрожують санкції та як виправити ситуацію?
Фізична особа — підприємець — платник єдиного податку може здійснювати зовнішньоекономічну діяльність як на території України, так і за її межами. А це означає, що такий суб'єкт діяльності, зокрема фізична особа зі статусом підприємця, повинен дотримувати всіх вимог щодо роботи у сфері ЗЕД.
За нормами Указу №3191 та Декрету №15-932 валютні цінності й інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягають обов'язковому декларуванню. Також обов'язковому декларуванню підлягають валютні кошти і товари, що перебувають за межами України з порушенням термінів розрахунків (наразі, до 20.08.2014 р., це 90 к. д., див. постанову НБУ від 12.05.2014 р. №270), встановлених ст. 1 і 2 Закону №1853. Отже, якщо підприємець має прострочену заборгованість станом на перше число кварталу, він повинен подати декларацію про валютні цінності, доходи і майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами. Форму декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, затверджено наказом Мінфіну від 25.12.95 р. №207.
1 Указ Президента від 18.06.94 р. №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами».
2 Декрет КМУ від 19.02.93 р. №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
3 Закон України від 23.09.94 р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється за встановленою формою в територіальних відділеннях НБУ та державних податкових інспекціях за податковоюо адресою підприємця (місце, за яким підприємець перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків).
Подають таку декларацію у двох примірниках до податкового органу за місцем своєї реєстрації в терміни, встановлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності, тобто не пізніше 25-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, або за IV квартал звітного року — не пізніше 28 лютого наступного за звітним року. Другий примірник декларації, отриманий від ДПІ зі штампом та підписом відповідального працівника про прийняття, підприємець подає до територіального відділення НБУ за своїм місцезнаходженням (ст. 9 Декрету №15-93).
Замість поданої декларації з відміткою ДПІ територіальне відділення НБУ надає підприємцю (за його зверненням у разі потреби) довідку про проведення декларування1. Цю довідку затверджує підписом та печаткою також відповідальний працівник ДПІ. Тож після територіального відділення НБУ підприємцю слід буде ще раз звернутися до ДПІ за місцем обліку, щоб дооформити довідку.
1 Законодавством не передбачено подання суб'єктами господарювання та реєстрацію контролюючими органами довідок про відсутність у них за межами України валютних цінностей та майна, додатково див. «ДК» №45/2013.
Якщо у поданій декларації припустилися помилки, як її виправити?
Згідно з нормою п. 46.1 ПКУ декларація про валютні цінності не є податковою декларацією. Адже на підставі такої декларації не здійснюють нарахування та/або сплату податкового зобов'язання, відповідно штрафні санкції, зокрема і порядок виправлення помилки за ст. 50 ПКУ, в цьому разі не діють. Також наголосимо, що у формі самої декларації не передбачено подання уточнюючої звітності.
Крім того, помилки бувають різними. Так, наприклад, якщо помилки допущено у розділі V, то слід зважати, що цей розділ має інформаційний характер і загалом неточності у ньому не призведуть до штрафних санкцій. Принаймні таку позицію податківці посідали раніше (див. лист ДПАУ від 08.10.2003 р. №15657/7/23-5317), сподіваємося, що і далі вони будуть такої самої думки. Хоча останні роз'яснення контролюючих органів щодо цього свідчать, що ставлення до помилок, яких декларант припустився під час складання декларації, стало суворішим. Так, у листі від 27.09.2013 р. №12104/6/99-99-17-03-03-15 Міндоходів говорить: у разі якщо резидент самостійно виявив помилку в уже поданій ним декларації про валютні цінності, має місце порушення порядку декларування валютних цінностей, що тягне за собою накладення на резидента штрафних санкцій, передбачених п. 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою НБУ від 08.02.2000 р. №49 (про що далі).
Якщо недостовірна інформація наведена в інших розділах декларації, крім розділу V, згідно з п. 2.7 Положення про валютний контроль це вважається порушенням порядку декларування, поданням недостовірної інформації або перекрученням даних, що відображаються у відповідній декларації. Адже такі дії можуть свідчити про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що перебувають за межами України.
Згідно з п. 2 ст. 16 Декрету №15-93, за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, яке перебуває за межами України, застосовують штраф у сумі, що встановлюється НБУ. Пунктом 2.7 Положення про валютний контроль встановлено такі розміри штрафів:
1) за порушення строків декларування — 10 н. м. д. г. за кожен звітний період (170,00 грн);
2) за порушення порядку декларування — 20 н. м. д. г. (340,00 грн).
Неподання або несвоєчасне подання резидентами України декларації за відсутності валютних цінностей та майна за межами України не тягне за собою застосування фінансових санкцій.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»