До наказу Міндоходів від 11.11.2013 р. №669
Звіт про контрольовані операції
Суб'єкти господарювання, які здійснюють контрольовані операції, зобов'язані подавати до територіального органу Міндоходів звіт про такі операції (пп. 39.4.2 ПКУ). Наказом №6691 Міндоходів затвердило форму звіту про контрольовані операції та порядок його складання2. I хоча до 1 травня ще маємо час, підготуватися до першої здачі цієї звітності слід уже тепер.
Звіт про контрольовані операції складається із заголовної частини, основної частини (загальних відомостей про контрольовані операції), додатка до звіту й інформації до цього додатка. Звітність подається виключно в електронній формі до 1 травня року, наступного за звітним. Тобто граничний строк здачі звітності — 30 квітня 2014 року.
1 Наказ Міндоходів від 11.11.2013 р. №669 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції».
2 Див. «ДК» №03/2014.
Першим звітним періодом буде 2013 р. Але тут не все так просто, як спершу здається.
У разі якщо операції з певними контрагентами здійснювалися з 01.01.2013 р. до 31.12.2013 р. і річний оборот за такими операціями перевищив 50 млн грн, — операції з такими контрагентами, але тільки ті, що проведені з 01.09.2013 р. до 31.12.2013 р. (навіть якщо сума таких операцій у цьому періоді менша за 50 млн грн), належать до складу контрольованих.
Якщо операції з певними контрагентами здійснювалися з 01.09.2013 р. до 31.12.2013 р. й оборот за такими операціями перевищив 50 млн грн, — усі зазначені операції з такими контрагентами мають статус контрольованих і відповідно мають бути відображені у звітності про контрольовані операції.
Операції, здійснені до 01.09.2013 р., до звіту не включають.
В основній частині відображені загальні відомості про операції з різними контрагентами, здійснені протягом звітного року, — по суті, це узагальнена інформація про загальний обсяг здійснених операцій щодо конкретного контрагента та загальну частку контрольованих операцій щодо кожного контрагента.
Графа 1 заповнюється залежно від кількості контрагентів — сторін контрольованих операцій, загальна сума здійснених операцій платника податків із кожним з яких відповідає вартісному критерію — дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість) за певний календарний рік.
У графі 2 знову зазначають повне найменування (П. I. Б.) особи — сторони контрольованої операції — саме так, як воно записане у контракті/договорі. Зверніть увагу: жодного ранжування між контрагентами у цій графі немає — вони наводяться у довільній послідовності.
Залежно від країни реєстрації у графі 4 зазначають статус особи — сторони контрольованої операції: «резидент» — позначка «Р», «нерезидент» — позначка «Н».
У графі 5 — вартісний показник загальної суми здійснених операцій платника податків із кожним контрагентом протягом звітного періоду, а у графі 6 — виокремлена зі суми попередньої графи загальна сума контрольованих операцій.
У додатку (додатках) наводять у порівнянні з основною частиною звітності більш деталізовані дані про особу (осіб), що є стороною (сторонами) контрольованої операції, та деталізовані відомості про контрольовану(і) операцію(ї). На кожного контрагента заповнюють окремий додаток. Не слід забувати, що додаток є невід'ємною частиною звіту про контрольовані операції.
Зверніть увагу: порядковий номер додатка має збігатися з порядковим номером, зазначеним у графі 1 загальних відомостей про контрольовані операції основної частини звіту. Кількість додатків має дорівнювати останньому порядковому номеру особи — сторони контрольованої операції, зазначеної у цій графі.
Загальний показник усіх контрольованих операцій, зазначений у графі 22 додатка, має збігатися з показником із графи 6 загальних відомостей про контрольовані операції основної частини звіту у рядку відповідної особи.
Для коректного заповнення цієї частини звітності слід користуватися додатками 1 — 8 до Порядку складання звіту про контрольовані операції.
Замість висновків
Як бачимо, звіт про контрольовані операції не є складним для заповнення, якщо попередньо зібрано всю необхідну інформацію. Iнша річ, що, попри виписаний порядок заповнення звітності про контрольовані операції, підготовану Міндоходів УПК №6991, багато запитань щодо контрольованих операцій залишаються відкритими.
1 Узагальнююча податкова консультація з окремих питань застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення, затверджена наказом Міндоходів від 22.11.2013 р. №699.
Так, зокрема, щодо відповідальності за неподання чи неповне (з неправильними показниками) подання звіту про контрольовані операції.
Міндоходів посідає досить фіскальну позицію. Подання звіту з порушенням встановленого терміну прирівнюється до його неподання і тягне за собою такі самі штрафні санкції (170 грн і 1020 грн у разі його повторності). У п. 120.3 ПКУ санкції справді передбачено, але за «неподання платником податків звіту та/або обов'язкової документації про проведені ним протягом року контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 ПКУ». А пп. 39.4.2 ПКУ, своєю чергою, вимагає подавати звіт до 1 травня наступного року. Ось Міндоходів і доходить висновку, що у разі невиконання цієї вимоги буде застосовано штраф за п. 120.3 ПКУ. Тим часом у решті випадків, зазначених у ст. 120 ПКУ, «неподання звітності» та «невчасне подання звітності» розглядаються як різні види порушень.
Неподання декларації — це фактично відсутність поданої декларації, по-перше, після закінчення встановленого строку і, по-друге, на момент прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за це порушення у порядку ст. 116 ПКУ.
Несвоєчасне подання декларації — це її подання у часовий проміжок після закінчення встановленого строку і до отримання повідомлення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за неподання декларації у порядку ст. 116 ПКУ.
За невчасне подання звіту нормами п. 120.3 ПКУ відповідальності прямо не передбачено.
Чи поширюється такий висновок Міндоходів і на самовиправлення? Наразі відповіді немає.
На думку податкового регулятора, висловлену в УПК №699, невключення до звіту деяких операцій тягне за собою штраф у розмірі 5% від обсягу контрольованих операцій, які не було включено до звіту. Проте насправді ПКУ такої відповідальності наразі не передбачає. Неподання звіту і подання не у повному обсязі — це різні порушення, а на сьогодні ПКУ встановлено відповідальність лише за його неподання.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор «Дебету-Кредиту»