Затверджений наказом Міндоходів від 28.08.2013 р. №417
А ви готові до електронної звітності з РРО?
Міністерство доходів та зборів оновило Держреєстр РРО та низку нормативних актів, що забезпечують реєстрацію і застосування РРО при розрахунках за товари, послуги та для операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Проаналізуймо, що у цьому питанні реально змінилося.
Наказом Міністерства доходів та зборів від 28.08.2013 р. №417 «Про затвердження нормативно-правових актів щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» (діє з 18.10.2013 р.) оновлено такі нормативні акти:
— Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) (далі — Порядок №417, див. «ДК» №43/2013);
— Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти;
— Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій;
— Порядок опломбування реєстраторів розрахункових операцій.
Змін, по суті, небагато, і всі вони стосуються актуалізації нормативної бази відповідно до зменшення кількості РРО, перелік яких міститься у Держреєстрі, та підготовки до електронного звітування.
Як було і раніше, СГ, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі1 при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг та відповідно до вимог законодавства повинні застосовувати РРО, зобов'язані їх:
— зареєструвати;
— виконати їх персоналізацію2;
— опломбувати;
— перевести у фіскальний режим роботи.
Реєстрації в органі доходів та зборів підлягають лише ті РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру РРО3, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, встановлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Держреєстром РРО.
1 Iз застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
2 Персоналізація є новим терміном у вітчизняному законодавстві. Персоналізація РРО — процедура, під час якої на підставі даних щодо фіскального номера РРО, заводського номера РРО, ідентифікаційного номера РРО (для РРО з КСЕФ)/ідентифікаційного номера модема (для РРО, що друкують контрольну стрічку) та ідентифікаційного номера спеціалізованого пристрою, призначеного для реалізації функцій захисту інформації від модифікації та перегляду, відбувається ідентифікація РРО у системі обліку даних РРО Міндоходів.
3 Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом Міндоходів від 01.10.2013 р. №522, див. на нашому сайті www.dtkt.ua у розділі «Довідники».
Як і раніше, у загальному випадку реєстрація РРО здійснюється в органі доходів та зборів за основним місцем обліку суб'єкта господарювання як платника податків. Зверніть увагу: перелік необхідних документів для реєстрації РРО істотно зменшено. Тепер мають бути подані лише (п. 4 та п. 7 гл. 2 розділу II Порядку №417):
— реєстраційна заява (заява про реєстрацію РРО за формою №1-РРО, раніше заява подавалася у довільній формі, а тепер її форма затверджена як додаток 1 до Порядку №417, крім того, цю заяву можна буде подати в електронному вигляді);
— копія (або сканована копія у разі подання документів в електронному вигляді) документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;
— копія (або сканована копія у разі подання документів в електронному вигляді) документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;
— копія (або сканована копія у разі подання документів в електронному вигляді) договору суб'єкта господарювання з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО.
Тепер ані паспорта (формуляра) на РРО, ані копії свідоцтва про держреєстрацію, ані ліцензій на право перевезення багажу та пасажирів до територіальних органів Міндоходів подавати не треба.
Значно розширився перелік підстав для відмови у реєстрації РРО. Зокрема, додано такі підстави відмови:
— РРО вже зареєстрований;
— ЦСО не має права на технічне обслуговування та ремонт РРО у зв'язку з відсутністю договору з виробником (постачальником) такого РРО.
Ще один момент, на який хотілося б звернути увагу. Вимоги стосовно створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних затверджені наказом Мінфіну від 08.10.2012 р. №1057 (далі — Наказ №1057). У «ДК» №42/2013 ми вже розповідали про оновлення Держреєстру РРО. Загалом оновлення реєстру продиктовано тим, що дуже багато моделей РРО не призначені для електронного звітування. А якщо вони не здатні виконувати функції з електронного звітування, то їм і не місце у Держреєстрі РРО.
На сайті Міндоходів розміщена інформація1 про те, що до 30.11.2013 р. реєстрація таких РРО буде скасована.
Прямої норми для цієї ситуації немає, але однією з підстав скасування реєстрації РРО є закінчення визначеного законодавством строку експлуатації РРО (пп. 3 п. 1 глави 4 розділу II Порядку №417). А відсутність конкретної моделі РРО у Держреєстрі і є, на думку автора, за своєю суттю закінченням такого терміну.
Відповідно до п. 7 гл. 4 розділу II Порядку №417, орган доходів та зборів за місцем реєстрації РРО попереджає суб'єкта господарювання за місяць до настання строку про необхідність проведення процедури скасування реєстрації РРО.
Саме такий алгоритм скасування реєстрації моделей РРО, яких тепер немає у Держреєстрі, виписано головним податковим регулятором у листі від 07.10.2013 р. №20223/7/99-99-22-01-03-17/1216 (див. «ДК» №43/2013).
Міндоходів планує провести попередження до 01.11.2013 р. і цілий листопад відвести на скасування реєстрації таких РРО.
Отже, СГ вже зараз, до отримання відповідного попередження від органу Міндоходів, а також протягом місяця після його отримання матимуть змогу використовувати під час розрахункових операцій наявну касову техніку та придбати (за потреби) нові касові апарати для використання у подальшій госпдіяльності.
Податковий регулятор наголошує, що застосування штрафних санкцій за неподання до органів Міндоходів контрольно-звітної інформації РРО відповідно до вимог чинного законодавства настає щойно з 1 січня 2014 року. До цієї дати жоден суб'єкт господарювання не повинен притягуватися до фінансової відповідальності за непередачу контрольно-звітної інформації РРО в електронній формі.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор «Дебету-Кредиту»