Лист Міндоходів від 18.06.2013 р. №5135/6/99-99-19-03-02-15-13
Коментований лист Міндоходів містить досить чіткі роз'яснення щодо застосування окремих норм Закону України від 12.05.91 р. №1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі — Закон №1023), а також Порядку обліку покупців, які отримали гарантійну заміну товарів або послуги з гарантійного ремонту (обслуговування), затвердженого наказом Мінфіну від 03.12.2012 р. №1263 (далі — Порядок №1263). У листі викладена цілком чітка і зрозуміла позиція головного податкового органу щодо виконання гарантійних зобов'язань з гарантійного ремонту (обслуговування) і гарантійної заміни товарів.
Міндоходів звертає увагу на те, що Закон №1023 застосовується тільки при виконанні гарантійних зобов'язань з гарантійного ремонту (обслуговування) і гарантійної заміни товарів перед фізичними особами, які є споживачами в розумінні п. 22 ст. 1 Закону №1023. Покупці товарів — юридичні особи не підпадають під захист Закону №1023. Вони регулюють свої відносини з продавцями товарів, у тому числі і пов'язані з гарантійними зобов'язаннями, за нормами Цивільного і Господарського кодексів України. При цьому витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, проданих постачальником або імпортером товарів юридичним особам, не відображаються у податковому обліку, оскільки на таку категорію покупців не поширюються норми законодавства з питань захисту прав споживачів. Податковий облік виконання гарантійних зобов'язань перед юридичними особами ведеться на загальних підставах, передбачених розділом III ПКУ, і залежить від умов договору купівлі-продажу товарів, на які поширюється гарантія.
У листі також уточнюється, що відносини між споживачами, які придбавають технічно складні побутові товари для власних побутових потреб, і їх виробниками, продавцями та виконавцями робіт з гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни товарів регламентуються Порядком №1263. Згідно з п. 1 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів від 11.04.2002 р. №506 такі відносини оформляються відповідними договорами.
Якщо гарантійний ремонт, обслуговування, гарантійна заміна товарів здійснюються третьою особою за договором із виробником або імпортером таких товарів, то в цьому разі слід взяти до уваги п. 5 Порядку №1263. Відповідно до цього пункту облік покупців, перед якими були виконані гарантійні зобов'язання, ведеться виробником або імпортером, зокрема, на підставі звітів, отриманих від третіх осіб (центрів сервісного обслуговування), які здійснювали гарантійні ремонти (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, проданих виробником або імпортером, у Книзі обліку покупців, які отримали гарантійну заміну товарів або послуги з гарантійного ремонту (обслуговування). Ця книга повинна містити реквізити, зазначені у п. 7 Порядку №1263, і вестися за формою, наведеною в додатку до Порядку №1263.
На підставі викладених у листі аргументів Міндоходів доходить таких висновків:
а) оскільки продавці (імпортери) товарів здійснюють витрати на послуги з гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни товарів — самостійно чи на підставі договорів підряду з третіми особами (сервісними центрами тощо), то на них поширюються обмеження, передбачені пп. 140.1.4 ПКУ;
б) щоб підтвердити витрати на виконання гарантійних зобов'язань, продавці (імпортери) зацікавлені в отриманні від підрядчиків (сервісних центрів обслуговування) переліку покупців, які одержують заміну товарів або послуги з гарантійного ремонту (обслуговування), у тому числі якщо такі гарантійні заміни товарів або послуги з гарантійного ремонту (обслуговування) здійснено через третіх осіб (центри сервісного обслуговування), за формою, передбаченою Порядком №1263.
Щодо податкового кредиту і податкових зобов'язань з ПДВ, що виникають у зв'язку з виконанням гарантійних зобов'язань, Міндоходів зазначає, що це «залежить від договірних відносин між постачальником продукції та імпортерами і між імпортерами та суб'єктами господарювання, які безпосередньо здійснюють такий ремонт (обслуговування), а також від джерел покриття витрат за операціями з надання послуг з гарантійного ремонту (обслуговування)». Це означає, що кожна операція, пов'язана з виконанням гарантійних зобов'язань, повинна оцінюватися щодо відповідності нормам ст. 194 — 198 ПКУ. Така оцінка ґрунтується на умовах договорів, відповідно до яких здійснюється та чи інша операція, наприклад, це можуть бути договори на імпортування запасних частин для гарантійних ремонтів і товарів для гарантійних замін (за такими договорами передбачені особливі правила оподаткування ПДВ), або такі договори між імпортерами і сервісними центрами, згідно з якими не ведеться облік гарантійних ремонтів, обслуговування і замін (у цьому разі права на податковий кредит за такими договорами немає), тощо.
Юлія ЄГОРОВА, «Дебет-Кредит»