Наявність службового транспорту, особливо у великій кількості, потребує від підприємства1 організації паркувальних місць. Iноді підприємство готове платити за місця для паркування іншим СГД. Але в більшості випадків підприємства організовують службові паркінги самостійно. А деякі СГД (наприклад ресторани, великі супермаркети, кінотеатри тощо) облаштовують парковки і для своїх клієнтів. Обліку витрат на організацію службових парковок, а також доходів від платних парковок присвячено цю статтю (водночас ремонти парковок у статті не розглядаються).
Насамперед визначимося з термінологією. У нормативних актах зустрічається низка термінів, пов'язаних із темою цієї статті. Так, згідно з п. 4 Правил №1342, паркування — це розміщення (тобто процес, а не місце чи об'єкт) транспортного засобу на майданчику для паркування. А місце для паркування — це місце стоянки одного транспортного засобу на майданчику для паркування, позначене дорожньою розміткою у встановленому законодавством порядку. Водночас визначення того, що таке майданчик для паркування, у Правилах №1342 немає. Отже, цей термін треба використовувати у значенні, встановленому іншими нормативними актами.
1 У цій статті під підприємствами маються на увазі суб'єкти господарської діяльності взагалі і не розглядаються установи та організації державної і комунальної форми власності.
Згідно з пп. 14.1.104 ПКУ, майданчики для платного паркування — це площа території (землі), що належить на правах власності територіальній громаді чи державі, на якій відповідно до рішення органу місцевого самоврядування здійснюється платне паркування транспортних засобів. З цього визначення можна зробити кілька висновків і додати кілька зауважень.
По-перше, майданчик для платного паркування може бути обладнано не тільки на землі, що належить державі або територіальній громаді, — а й на землі, що перебуває у приватній власності, щоправда, діяльність можна провадити з дозволу органу місцевого самоврядування (про це докладніше нижче). Але, на відміну від тих СГД, які надають платні паркувальні послуги на державній чи громадській території (землі), власники або орендарі такої території (землі) збір за місця для паркування не сплачують (пп. 14.1.104, пп. 266.1.1 ПКУ).
По-друге, майданчик для безоплатного паркування — це та сама територія (земельна ділянка), на якій здійснюється безоплатне паркування, наприклад, службового транспорту підприємства, яке володіє або користується такою територією (земельною ділянкою).
По-третє, просто територія (припустімо, підземне приміщення будівлі) або земельна ділянка не можуть бути названі майданчиком для паркування доти, доки вони не будуть належним чином оформлені та обладнані відповідно до Правил №1342. При цьому власник (чи орендар) такого майданчика несе витрати зі встановлення дорожніх знаків, укладання асфальтового покриття на земельній ділянці, розмітки території, встановлення схеми розміщення транспортних засобів, пожежної сигналізації тощо. Тобто, по суті, створюється окремий актив, який є нерухомістю і використовується або як основний засіб (про що докладніше розказано нижче), у т. ч. як інвестиційна нерухомість, або як ОЗ, призначений для продажу.
Тому тут і далі, кажучи про парковку, автор має на увазі не просто земельну ділянку чи територію, на якій стоять транспортні засоби (майданчик для паркування), а спеціально обладнану ділянку (будівлю чи її частину), призначену для розміщення транспортних засобів.
Парковку, як і будь-який інший актив, підприємство може взяти в оренду або придбати (побудувати).
Оренда парковки
У цьому варіанті організації парковки підприємство несе витрати на оренду. Вартість орендної плати встановлюється договором оренди, а надані послуги закриваються актом.
Бухгалтерський облік паркування регулюється П(С)БО 14. Парковка — об'єкт фінансової оренди — враховується на балансі лізингоотримувача (одночасно і як актив на рахунку 10 «Основні засоби», і як зобов'язання на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» або 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» перед лізингодавцем) за найменшою з вартостей: або справедливою (ринковою) вартістю, або в сумі мінімальних орендних платежів, установлених договором, за їх вартістю на дату балансу (пункти 5, 6 П(С)БО 14). Різниця між мінімальними орендними платежами та вартістю об'єкта фіноренди, за якою він був відображений у бухобліку орендаря на початку строку фіноренди, згідно з п. 5 П(С)БО 14, відноситься на фінансові витрати лізингоотримувача (субрахунок 952 «Iнші фінансові витрати»).
Парковка, отримана в оперативну оренду, відображається орендарем на забалансовому рахунку 01 «Орендовані необоротні активи» за вартістю, зазначеною в договорі про оренду. Витрати в сумі орендної плати відображаються орендарем відповідно до П(С)БО 16. Якщо на підприємстві організовуються окремі паркувальні місця для адміністративного, збутового та виробничого персоналу, вартість витрат на оренду парковки можна розподілити пропорційно до площі розподілених паркувальних місць і віднести на відповідні витрати (рахунки 91, 92, 93). Якщо ж такого розподілу немає і парковка використовується всім персоналом підприємства в міру потреби, то, з погляду автора, всю суму орендної плати за паркування можна віднести на адміністративні витрати (рахунок 92). Датою визнання таких витрат у бухгалтерському обліку є дата збільшення зобов'язань перед орендодавцем, тобто дата складання акта наданих послуг оренди (п. 5 П(С)БО 16).
Аналогічно розподіляються й інші поточні витрати, пов'язані з обслуговуванням парковки: витрати на електроенергію (для освітлення та охорони), на воду (для санітарно-гігієнічних потреб та з іншою метою1) тощо. Безумовно, всі понесені витрати повинні бути підтверджені документально. У випадку з енерго- та водопостачанням ідеально було б мати прямий договір із постачальником води й електроенергії. Але якщо його немає (його укладено з орендодавцем), то підприємство може обумовити в договорі оренди компенсацію витрат орендодавця на оплату таких витрат. Сума компенсації, на думку автора, також належатиме до витрат, пов'язаних з орендою парковки.
1 Використання СГД води призводить до сплати збору за спеціальне водокористування у порядку, встановленому розділом XVI ПКУ. Порядок сплати такого збору в рамках договору оренди описано в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом ДПСУ від 21.12.2012 р. №1180. У ній, зокрема, зазначено, що якщо немає договору про постачання води від водокористувача іншим особам (наприклад орендарям), то платником збору є такий водокористувач-постачальник.
У податковому обліку витрати на оренду парковки відносять до складу тих витрат, до яких належать витрати з утримання транспортних засобів, які на ній розміщуються. Наприклад, якщо на ній паркуються вантажні автомобілі, які розвозять товари покупцям, то, оскільки витрати на транспортування таких товарів є збутовими, витрати на оренду парковки також будуть витратами на збут (абз. «д» пп. 138.10.3 ПКУ). А парковка, на якій розміщуються автомобілі офісних працівників, як правило, відображається у складі адміністративних витрат (абз. «в» пп. 138.10.2 ПКУ).
Підставою для відображення витрат на оренду парковки є акт про надані послуги оренди, а також інші первинні документи, що підтверджують факт понесення витрат, пов'язаних з орендою. Період, в якому визнаються такі витрати, залежить від напряму використання транспортних засобів і визначається або за датою визнання доходів від реалізації товарів, робіт, послуг, для отримання яких вони були понесені (п. 138.4 ПКУ), або за датою визнання витрат на оренду парковки у бухгалтерському обліку (п. 138.5 ПКУ).
Придбання (будівництво) парковки
Парковка, а точніше, ділянка землі, на якій її облаштовано, може бути предметом договору купівлі-продажу. В цьому разі сума витрат, що їх понесе підприємство, встановлюється договором купівлі-продажу.
Також підприємство може побудувати (обладнати) парковку самостійно (у т. ч. і залучаючи сторонню організацію — підрядчика). При цьому будівництво парковки здійснюється з дотриманням державних будівельних норм України ДБН В.2.3-15-2007, затверджених Мінбудом України. Але на проведення деяких будівельних робіт, відповідно до ст. 37 Закону №3038, слід отримати (безоплатно) дозвіл від Держархбудінспекції (або її територіального органу). Порядок отримання такого дозволу встановлено пунктами 17 — 32 Порядку №466.
А ще на низку будівельних робіт чинне законодавство вимагає наявності у будівельника ліцензії. На сьогодні ліцензія потрібна для проведення робіт з будівництва об'єкта архітектури1, який належить до IV або V категорій складності2. Те, чи належить будівництво парковки до такої категорії складності, залежить від багатьох чинників: і місцеположення парковки, і кількості місць, на яку вона будується, і близькості до неї потенційно небезпечних об'єктів (наприклад, заправок), а також об'єктів культурної спадщини місцевого чи регіонального значення.
1 Згідно зі ст. 1 Закону України від 20.05.99 р. №687-XIV «Про архітектурну діяльність», об'єктом архітектури є будівлі та споруди житлово-цивільного, комунального, промислового або іншого призначення. А за Державними будівельними нормами України (ДБН В.2.3-15-2007) автостоянки та гаражі належать до транспортних споруд.
2 Пункт 1 Порядку ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, затвердженого постановою КМУ від 05.12.2007 р. №1396. Критерії, за якими об'єкти архітектури належать до IV або V категорії складності, встановлені постановою КМУ від 27.04.2011 р. №557.
Витрати на будівництво і придбання парковки формують її первісну вартість як у бухгалтерському, так і в податковому обліку. При цьому в обох видах обліку такий вид активу, як парковка, є основним засобом, якщо він відповідає визначенню ОЗ, встановленому п. 4 П(С)БО 7 і пп. 14.1.138 ПКУ.
Відповідно до п. 8 П(С)БО 7 і п. 146.5 ПКУ формують первісну вартість парковки як ОЗ витрати на її придбання, будівництво, а також витрати, пов'язані з державною реєстрацією такого об'єкта в Державній реєстраційній службі України. До первісної вартості парковки включається і сума відсотків, нарахованих (сплачених) банку за надання кредиту на її будівництво (пункти 5 — 14 П(С)БО 31). Але такий порядок обліку відсотків можливий тільки в тому разі, якщо парковка є кваліфікаційним активом — тобто активом, який потребував істотного часу (більше 3-х місяців) на його створення (лист МФУ від 01.06.2006 р. №31-34000-10-5/11601). Дозвіл на будівництво парковки надається безоплатно і в обліку не відображається. А витрати на отримання ліцензії від Держархбудінспекції нечасто формують первісну вартість окремих об'єктів ОЗ, оскільки вкрай рідко підприємства отримують будівельну ліцензію для спорудження тільки одного об'єкта. Як у податковому, так і в бухгалтерському обліку витрати на отримання такої ліцензії відносять до складу інших витрат звичайної діяльності (пп. «ж» пп. 138.10.6 ПКУ, п. 29 П(С)БО 16). Вартість оплаченої ліцензії відноситься на рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів» і списується рівними частинами протягом строку її дії. Такими самими частинами вартість ліцензії списується і в податковому обліку.
У бухгалтерському обліку витрати на створення парковки акумулюються на субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» і списуються на субрахунок 103 «Будівлі і споруди» після введення парковки в експлуатацію.
Будівельні роботи можуть (але не зобов'язані) оформлятися первинними документами, що використовуються у будівництві, відповідно до Наказу Мінрегіону від 04.12.2009 р. №554:
— актом приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в);
— довідкою про вартість виконаних будівельних робіт і витрати (форма №КБ-3).
Проте ці форми не є обов'язковими, якщо будівництво об'єктів не здійснюється за рахунок бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної власності. У випадку, що розглядається в цій статті, форму документів, якими закриватимуться проведені будівельні роботи, можуть встановлювати сторони умовами договору підряду1.
Введення в експлуатацію парковки як об'єкта ОЗ оформляється актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма №ОЗ-1)2. Акт складається в одному примірнику приймальною комісією, що діє на підприємстві (призначеною розпорядженням, наказом керівника підприємства).
У податковому обліку парковка належить до третьої групи основних засобів із мінімальним строком експлуатації 15 років (як транспортна споруда). Амортизація парковки як ОЗ особливостей не має і проводиться, як у бухгалтерському, так і у податковому обліку, на загальних підставах (статті 145, 146 ПКУ, пункти 22 — 30 П(С)БО 7).
Безоплатне паркування для клієнтів і персоналу
На практиці можливі два варіанти використання службової парковки. Розміщення на ній автомобіля може бути як безоплатним, так і платним.
Безоплатні паркувальні місця — це актив підприємства, а порядок їх надання або навіть розподіл між працівниками і клієнтами встановлюється кожним підприємством самостійно. Для цього керівникові підприємства слід скласти розпорядження (наказ) про організацію на підприємстві безоплатної парковки. У ньому треба встановити всі деталі, необхідні для використання парковки: час і дні використання, забезпечення санітарно-гігієнічних норм і охорони парковки, коло осіб, які можуть користуватися нею безоплатно. Якщо парковкою щодня користується велика кількість осіб і надання (розподіл) паркувальних місць — питання принципове, слід зазначити в наказі і конкретні паркувальні місця (території, ряди), закріплені за конкретними особами. А на самій парковці, як правило, в таких випадках передбачається система покажчиків та/або маркування окремих паркувальних місць (ділянок).
Для того щоб пов'язати безоплатне паркування клієнтів із госпдіяльністю (для можливості відображення понесених витрат на її утримання), важливо зазначити в такому наказі мету, з якою клієнтам надається безоплатне паркування: підвищення комфорту відвідувачів, поліпшення атмосфери під час проведення переговорів, безпеки як здоров'я, так і майна самих клієнтів, у т. ч. потенційних, підвищення репутації підприємства.
Безоплатне паркування, з погляду автора, не є оподатковуваним доходом, відповідно базою для утримання ПДФО з працівників (абз. «а» пп. 164.2.17 ПКУ), якщо в наказі про її надання буде зазначено, що таке паркування надається працівникам для виконання ними трудових функцій згідно з трудовим договором.
З клієнтами складніше. Аргументувати неутримання ПДФО можна відсутністю персоніфікації та можливості визначити суму доходу — якщо на підприємстві не ведеться облік клієнтів, які користуються такою парковкою, і часу, а також кількості використаних ними місць безоплатної парковки.
Платне паркування
Створення платної парковки пов'язане для підприємства з додатковими витратами (крім зазначених вище). Торговий патент підприємству не знадобиться — відповідно до пп. 267.1.1 ПКУ, оскільки паркувальну діяльність не зазначено у Переліку платних побутових послуг3, що потребують наявності торгового патенту. По-перше, для організації платної парковки потрібен дозвіл від органу місцевого самоврядування (адміністрації)4. Одночасно з отриманням такого дозволу узгоджуються питання місця організації паркування (якщо підприємство такого не має), а також режим роботи. По-друге, платне паркування потребує додаткового устаткування, що дає змогу вести облік отриманих клієнтами послуг та їх вартості, а також проводити розрахунки, у т. ч. за допомогою банківських карток. По-третє, особи, що надають послуги з платного паркування, зобов'язані сплачувати збір за місця для паркування транспортних засобів. Розповімо про це докладніше.
1 Див. листи Мінрегіону від 09.03.2010 р. №12/19-2-9-21-2368 і від 16.03.2010 р. №12/19-3-9-14-295.
2 Сама форма і порядок її застосування затверджені наказом Мінстату України від 29.12.95 р. №352.
3 Затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. №1258.
4 Відповідно до пунктів 5, 6 ч. 2 ст. 10 Закону №2807.
1. Обладнання платної парковки. Відповідно до п. 14 Правил №1342, майданчики для платного паркування обов'язково повинні бути обладнані паркувальними автоматами з розрахунку не менш ніж один автомат на 20 паркувальних місць. При цьому на спеціально обладнаних майданчиках (підземних, наземних і багаторівневих парковках) обов'язково повинні бути встановлені автоматичні в'їзні та виїзні термінали (п. 16 Правил №1342). Саме за допомогою цього устаткування відбувається розрахунок у готівковій формі (у т. ч. за допомогою банківських карток) з клієнтом за надані послуги. Але, якщо оплата послуг з паркування проводиться виключно у безготівковій формі (за договором строком дії не менше місяця), зазначене обладнання на платній парковці не встановлюється (п. 20 Правил №1342).
До необов'язкових витрат належить і обладнання платної парковки системою відеоспостереження, розміщення табло із зазначенням про наявність на парковці вільних місць, контрольно-пропускного пункту, туалету, приміщень для обслуговуючого персоналу (п. 17 Правил №1342).
З погляду автора, підприємство може самостійно вирішити, чи є витрати на таке додаткове обладнання платної стоянки поліпшенням парковки як ОЗ, чи вони повинні обліковуватися як окремі об'єкти ОЗ або МНМА (як у бухгалтерському, так і в податковому обліку). I, залежно від прийнятого рішення, відображати понесені витрати в обліку на підставі первинних документів, що їх підтверджують.
Те, як відображаються в обліку витрати на створення ОЗ, було описано вище. Витрати на створення МНМА (наприклад, табло з даними про вільні місця на парковці) списуються у порядку, встановленому підприємством (наприклад, зазначеному в наказі про облікову політику). Або в розмірі 50% у першому місяці використання МНМА, а решта 50% — в останньому місяці його використання, або такі витрати списуються у розмірі 100% в першому місяці використання МНМА (пп. 145.1.6 ПКУ, п. 27 П(С)БО 7). Витрати на придбання (виготовлення) МНМА акумулюються за дебетом субрахунка 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних активів», а потім на підставі акта за формою №ОЗ-1 списуються проведенням Д-т 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» К-т 153 окремо за кожним об'єктом. При цьому одночасно робиться проведення з нарахування амортизації таких МНМА: Д-т 23 «Виробництво» або 91 «Загальновиробничі витрати» К-т 132 «Знос інших необоротних активів».
Якщо ж підприємство вирішить відобразити понесені витрати як поліпшення об'єкта ОЗ — парковки, то у бухгалтерському обліку такі витрати повністю потраплять до первісної вартості парковки (п. 14 П(С)БО 7). При цьому оформляється акт форми №ОЗ-21 для приймання-здачі об'єкта після проведеного поліпшення. Витрати на проведення поліпшення збираються за дебетом субрахунка 152, а потім на підставі акта №ОЗ-2 списуються загальною сумою проведенням Д-т 103 К-т 152.
У податковому обліку платник податку на прибуток має право віднести витрати на таке поліпшення у межах 10% балансової вартості основних засобів на початок року до складу податкових витрат, а решту суми витрат — на первісну вартість об'єкта ОЗ — парковки (пункти 146.11, 146.12 ПКУ).
2. Збір за місця для паркування транспортних засобів. Сплата цього збору регулюється ст. 266 ПКУ. Об'єктом оподаткування є не кількість (вартість) наданих послуг з паркування, а площа паркувального майданчика (за винятком площі, яка відведена для паркування транспортних засобів інвалідів, пп. 266.2.1 ПКУ). Така не оподатковувана збором площа парковки (в кількості 10% паркувальних місць, але не менше 1 місця) визначається згідно з п. 22 Правил №1342.
Відповідно до пп. 266.3.1 ПКУ ставка збору встановлюється місцевими органами самоврядування. Діапазон ставок — від 0,03 до 0,15 відсотка мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року (у 2013 р. від 0,34 до 1,72 грн). Застосовується така ставка до 1 кв. м площі парковки за кожен день дії дозволу на здійснення цього виду діяльності (наданих платних паркувальних послуг). Розраховується сума збору його платником самостійно в декларації2, для якої встановлено квартальний податковий (звітний) період. Сплачується збір також щокварталу за місцезнаходженням парковки (за ним же повинен перебувати за основним чи неосновним місцем обліку і сам СГД, який отримав дозвіл на її використання). Нагадаємо, що такий збір не сплачується тими СГД, які обладнали платну стоянку на власній або орендованій території, земельній ділянці (підпункти 14.1.104, 266.1.1 ПКУ)3.
Платне паркування — бухгалтерський і податковий облік
Відповідно до ст. 28-1 Закону №2807 і п. 30 Правил №1342, тарифи на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів встановлюються органами місцевого самоврядування згідно з порядком формування цих тарифів, затвердженим КМУ4 Таким чином, підприємство не може самостійно встановити будь-яку ціну за паркування автомобіля на своєму майданчику — тарифи на такі послуги регулюються місцевою владою.
1 Форму і порядок її застосування затверджено наказом Мінстату України від 29.12.95 р. №352.
2 Форму декларації затверджено наказом МФУ від 21.12.2012 р. №1402.
3 Також див. лист ДПА в м. Києві від 10.06.2011 р. №6250/10/15-718, «ДК» №36/2011.
4 Постанова КМУ від 02.03.2010 р. №258.
Приклад Підприємство вирішило надавати платні послуги з паркування транспортних засобів. Отримало для цього майданчик для паркування і дозвіл від місцевої ради (діє з 01.01.2013 р., видано на 1 рік умовно). Площа парковки 800 кв. м. Розмір ставки збору за місця для паркування становить 0,1% мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2013 р., за 1 кв. м. Підприємство в січні 2013 р. придбало автоматичні в'їзний і виїзний термінали вартістю по 20000 грн кожен (без ПДВ). Встановлення терміналів провадилося постачальником і входило до вартості терміналів. За I квартал 2013 р. підприємство заробило 600000 грн (у т. ч. ПДВ). При цьому понесло витрати на надання послуг і утримання парковки (зарплата працівників, ЄСВ, електроенергія, амортизація ОЗ тощо) на суму 250000 грн (у т. ч. ПДВ 20000 грн).
Сума збору за місця для паркування за I квартал 2013 р. дорівнюватиме:
90 к. д. у I кварталі 2013 р. х 800 кв. м х 0,1% х 1147,00 грн = 82584,00 грн.
Бухгалтерський і податковий облік цих доходів і витрат наведено в таблиці.
Таблиця
Бухгалтерський і податковий облік на платній парковці
|
№ з/п
|
Зміст операції
|
Бухгалтерський облік
|
Сума, грн
|
Податковий облік
|
||
|
Д-т
|
К-т
|
Доходи
|
Витрати
|
|||
|
1.
|
Отримано і встановлено автоматичні термінали 20000 х 2 = 40000,00 |
152
|
631
|
40000
|
—
|
—
|
|
2.
|
Оплачено автоматичні термінали |
631
|
311
|
40000
|
—
|
—
|
|
3.
|
Введено в експлуатацію автоматичні термінали (січень 2013 р.) |
104
|
152
|
40000
|
—
|
—
|
|
4.
|
Надано послуги з паркування за I квартал 2013 р. |
361
|
703
|
600000
|
500000
|
—
|
|
5.
|
Суму визнаного доходу зменшено на суму ПЗ з ПДВ |
703
|
641/ПДВ
|
100000
|
—
|
—
|
|
6.
|
Оплачено послуги з паркування за I квартал 2013 р. |
301
|
361
|
600000
|
—
|
—
|
|
7.
|
Понесено витрати на надання послуг і утримання парковки за I квартал 2013 р. Відображено вхідний ПК з ПДВ |
23
903 641/ПДВ |
631,66, 131, 91
23 631 |
230000
230000 20000 |
—
— |
—
230000 |
|
8.
|
Нараховано суму збору за місця для паркування |
92
|
641/збір
|
82584
|
—
|
82584
|
|
9.
|
Витрати і доходи списано на фінансовий результат підприємства |
791
703 |
903, 92
791 |
312584
500000 |
—
|
—
|
Нормативна база
- Закон №2807 — Закон України від 06.09.2005 р. №2807-IV «Про благоустрій населених пунктів».
- Закон №3038 — Закон України від 17.02.2011 р. №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності».
- Правила №1342 — Правила паркування транспортних засобів, затверджені постановою КМУ від 03.12.2009 р. №1342.
- Порядок №466 — Порядок виконання будівельних робіт, затверджений постановою КМУ від 13.04.2011 р. №466.
- П(С)БО 7 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. №92.
- П(С)БО 14 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 «Оренда», затверджене наказом Мінфіну від 28.07.2000 р. №181.
- П(С)БО 16 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 31.12.99 р. №318.
- П(С)БО 31 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», затверджене наказом Мінфіну від 28.04.2006 р. №415.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»