Лист Мін'юсту від 28.05.2013 р. №4290-0-4-13/6.1
Відомості, які містяться у статуті (установчому, засновницькому договорі), умовно можна поділити на обов'язкові (ті, що встановлені Законом) та необхідні (ті, про які засновники домовилися та вважають необхідними для захисту їхніх інтересів).
Щодо обов'язкових, то тут слід врахувати насамперед вимоги законів для відповідного виду товариства (ТзОВ, АТ, ТзДВ, командитне товариство, інші).
Наприклад, для такої поширеної організаційно-правової форми, як ТзОВ, вимоги щодо статуту наведені у ч. 1 ст. 88 ЦКУ, ч. 2 ст. 57 ГКУ, статтях 4 та 51 Закону «Про господарські товариства».
Серед таких обов'язкових вимог є відомості про склад органів управління товариством, їх компетенцію та порядок прийняття ними рішень.
Мін'юст у своєму листі зазначає, що при вирішенні питання про те, чи можливо включити до статуту підприємства умову щодо форми організації бухобліку та застереження обов'язку керівника підприємства погоджувати приймання і звільнення головного бухгалтера із загальними зборами учасників підприємства, слід виходити з того, що статут є локальним нормативним актом і не повинен суперечити законодавству України за своєю формою та змістом.
Ми цілком погоджуємося з таким підходом, проте, як зазначалося вище, чинне законодавство містить лише загалом описані вимоги щодо затвердження засновниками складу органів управління товариством. I головний бухгалтер, який є посадовою особою, за змістом своїх посадових обов'язків навряд чи може бути віднесений до складу органів управління ТзОВ.
Головний бухгалтер, на нашу думку, належить радше до працівників, яких, скажімо, керівник (орган управління) приймає на посаду своїм наказом та затверджує посадові обов'язки. Проте власник підприємства, вважаємо, має право визначити особливий порядок призначення головного бухгалтера (як і будь-кого з інших працівників) у статуті підприємства.
Хоча не виключено, що кілька учасників товариства, які є одночасно працівниками ТзОВ, згідно зі статутом одночасно можуть входити до складу органу правління — ради директорів.
У такому разі цілком імовірним є прийняття рішення щодо приймання і звільнення головного бухгалтера шляхом голосування чи іншим способом, який описаний у статуті. Тоді і звільнення має відповідним чином погоджуватися з радою директорів. I такі рішення, за вищенаведеним умовним поділом, належать до необхідних, про які засновники вважали за потрібне домовитися. I, відповідно, такі відомості мають бути включені до статуту.
Проте, у разі коли ТзОВ має одного чи кількох засновників, які не займають певних (керівних) посад, на нашу думку, недоцільно наводити у статуті застереження щодо погодження приймання та звільнення головного бухгалтера із загальними зборами засновників чи засновником.
Власник чи уповноважений орган формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства у межах та порядку, визначених установчими документами. Зокрема, на уповноважений орган (орган управління, керівника) покладаються обов'язки щодо затвердження штатного розпису підприємства та згідно з ч. 2 ст. 8 Закону про бухоблік — обов'язки щодо організації бухобліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх госпоперацій у первинних документах, за що він несе відповідальність згідно із законом.
Тому можна говорити, звичайно, про те, що статут може містити вимоги щодо застережень про приймання та звільнення головного бухгалтера із погодженням із загальними зборами. Проте такі вимоги, зважаючи на те що головбух є працівником ТзОВ і на нього поширюється дія Кодексу законів про працю, не мають суперечити положенням цього Кодексу та не порушувати прав та інтересів працівника, у т. ч. й щодо строків звільнення, виплат усіх належних сум та своєчасної видачі трудової книжки.
Насамкінець зазначимо, що цей лист порушив дуже важливе питання призначення на посаду головного бухгалтера. Пов'язано це, зокрема, з тим, що головбух відповідає за ведення податкового обліку та сплату податків, зборів (обов'язкових платежів), перевірка яких податковими органами може призвести до вкрай неприємних наслідків.
Зі свого боку зазначимо, що головбух як посадова особа може нести кримінальну відповідальність за статтями 212, 212-1 КК України за період, у якому така особа перебувала на цій посаді, навіть після звільнення. А щодо штрафних санкцій, які доведеться сплатити ТзОВ за період роботи звільненого головбуха за результатами перевірки, то такі збитки можуть відшкодовуватися останнім у порядку та в розмірах, встановлених КЗпП.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»