Директор нашого підприємства — нерезидент. Як відображати у податковій звітності нарахування та виплату йому заробітної плати? Iдентифікаційного коду наразі він не має.
Порядок оподаткування заробітної плати нерезидента такий самий, як і механізм оподаткування резидентів України (пп. 170.10.1 ПКУ).
Відповідно до пп. 162.1.2 ПКУ, фізична особа — нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, є платником ПДФО. А згідно з п. 63.2 ПКУ, взяттю на облік чи реєстрації в органах ДПС підлягають усі платники податків. За п. 63.5 ПКУ, усі фізичні особи — платники податків та зборів реєструються в органах ДПС шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків (далі — Держреєстр)1. Облік платників податків в органах державної податкової служби ведеться за податковими номерами (пп. 63.6 ПКУ). Також, відповідно до норм пп. 14.1.180 ПКУ, крім нарахування доходу, податковий агент — резидент повинен буде утримати ПДФО і відобразити такі нарахування доходу й утримання податку у податковому розрахунку за формою №1ДФ. Правила складання цього податкового розрахунку передбачають зазначення у ньому реєстраційних номерів облікових карток платників податків. Отже, нерезидент повинен отримати ідентифікаційний номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків).
1 Додатково див. лист ДПСУ від 05.09.2012 р. №948/0/141-12/Л/17-1114.
Iнформація про всіх платників податків, зокрема і нерезидентів, міститься у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків.
Зверніть увагу: до інформаційної бази Держреєстру включаються не лише дані податкових кодів платників податків. Зокрема, там містяться такі дані про фізичних осіб:
— джерела отримання доходів;
— об'єкти оподаткування;
— сума нарахованих та/або отриманих доходів;
— сума нарахованих та/або сплачених податків;
— інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків.
Отже, якщо нерезидент отримує дохід в Україні (у наведеному випадку — зарплату), інформація про нього має міститися у Держреєстрі.
Для отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків нерезидент подає разом зі своїм паспортом відповідному органу державної податкової служби облікову картку фізичної особи — платника податків1. Ця облікова картка є водночас заявою для реєстрації у Держреєстрі, тому жодних додаткових заяв подавати не потрібно. Але іноземці для реєстрації додають до облікової картки документ, що посвідчує особу, та засвідчений у встановленому законодавством порядку переклад українською мовою цього документа. Зверніть увагу: провести реєстрацію у Держреєстрі може не лише сам нерезидент, а й уповноважена ним особа, за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення реєстрації фізичної особи у Держреєстрі.
1 Форма облікової картки є додатком до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків, затвердженого наказом Мінфіну від 06.11.2012 р. №1147 (далі — Положення №1147).
Ще один важливий момент. Відповідно до абз. 2 п. 2 розділу VII Положення №1147 є чітко визначений перелік податковий органів, до яких слід подавати облікову картку нерезиденту, — це ДПС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Документ (довідка), що засвідчує реєстрацію у Держреєстрі, надається протягом п'яти робочих днів з дня звернення фізособи, її законного представника або уповноваженої особи до органу ДПС.
Є думка, що нерезидент може відмовитися від отримання коду, отримавши у свій паспорт відмітку про таку відмову. Але це не так. Нерезиденту в паспорт відмітку про відмову в отриманні реєстраційного номера платника податків не проставляють, бо така відмітка може бути проставлена лише громадянам України (п. 1 розділу II Положення №1147).
У ф. №1ДФ нараховану та виплачену заробітну плату нерезидента показують так само, як і зарплату резидента, — із кодом 101.
Нагадаємо: згідно зі ст. 103 ПКУ, нерезидент, який отримує доходи з України, має право скористатися положеннями міжнародної угоди про уникнення подвійного оподаткування, ратифікованої ВРУ. Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом податковому агенту, який виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор «Дебету-Кредиту»