Лист ДПСУ від 29.03.2013 р. №1870/А/22-2314
Строки оскарження. Практика податкових перевірок свідчить, що майже всі акти перевірок викликають заперечення платників податків на висновки і факти, викладені у них.
Відповідно до ч. 2 п. 44.7 ПКУ, платник податків протягом 5 р. д. з дня отримання акта перевірки має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні. Такий самий строк відводиться законодавством і на оскарження висновків та даних із акта податкової перевірки: п'ять робочих днів з дня отримання акта (довідки) (п. 86.7 ПКУ). Як наголошують податківці у коментованому листі, слова «з дня» потрібно розуміти як «перший день для оскарження — день отримання акта, який включається у загальний строк 5 днів».
Отже, якщо акт перевірки датований 14.05.2013 р., то граничним строком для надання заперечень до акта перевірки є 20.05.2013 р. (18, 19 — вихідні дні). Дата отримання акта також зараховується до 5-денного строку. Причому йдеться не лише про дату складання заперечень, але й про дату подання заперечень до органу ДПС за основним місцем обліку. Увага! Для заперечень не встановлено прямої норми про їх надсилання поштою. За приписами п. 86.7 ПКУ у порядку, встановленому для надсилання податкових повідомлень-рішень, платник податків отримує відповідь за результатами розгляду заперечень.
Виставка — рекламний захід? Iз належністю виставок до рекламних заходів проблем ніколи не було. Як ми пам'ятаємо, витрати на рекламу є витратами подвійного призначення (пп. 140.1.5 ПКУ), але повною мірою відносяться до складу збутових витрат (абз. «г» пп. 138.10.3 ПКУ). Дата відображення таких витрат в обліку визначається за правилами бухобліку (п. 138.5 ПКУ). Єдиний виняток, якщо організатор виставки є нерезидентом. У такому разі до складу витрат учасника виставки можна буде віднести тільки суму витрат, що не перевищує 4% доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за попередній звітний рік за мінусом ПДВ та акцизу. Крім того, якщо нерезидент має офшорний статус, про будь-які витрати в податковому обліку можна просто забути (п. 161.3 ПКУ). Певна річ, ці обмеження не діють, якщо нерезидент — організатор виставки здійснює свою діяльність в Україні через своє постійне представництво.
Роль калькуляції у податковій перевірці. Відповідно до норм п. 85.2 ПКУ, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів ДПС у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після її початку.
Звісно, йдеться про первинні документи, що підтверджують здійснення тієї чи іншої господарської операції. Iнакше навіщо вони податківцям?!
У коментованому листі податківці зазначають, що калькуляція собівартості — це той документ, що також має бути пред'явлений платником податку на їхній запит під час перевірки. Цей висновок, найімовірніше, продиктований складністю перевірки цього рядка декларації для податкових інспекторів. Саме тому головне податкове відомство і намагається подбати, аби платники податків забезпечували перевіряльників розшифровкою цього рядка декларації з прибутку. Ми не погоджуємося з такою позицією ДПС. Калькуляція — не первинний документ, тому не має пред'являтися податківцям під час перевірок. Статус калькуляції як документа нещодавно нагадував Мінфін у своїх листах від 29.05.2009 р. №31-34000-10-16/14618 та від 15.02.2013 р. №31-08410-07/23-357/246: «Калькуляція собівартості одиниці виготовленої продукції за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки нею не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції».
Юлія КЛОВСЬКА, головний редактор «Дебету-Кредиту»