ТОВ самостійно визначає ліквідаційну вартість зношених ОЗ
Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.08.2012 р. у справі №2а/0570/4209/2012
ПОЗИЦІЯ ДПI. Неправильно визначено балансову вартість ОЗ. На порушення пп. 145.1.4 ПКУ не визначено ліквідаційну вартість ОЗ, унаслідок чого завищено амортизаційну вартість ОЗ та амортвідрахування.
ПОЗИЦІЯ ПРАТ «Б». Проведено інвентаризацію ОЗ станом на 01.04.2011 р., дооцінено балансову вартість ОЗ на підставі висновку експерта, переоцінено залишкову вартість ОЗ згідно з чинними П(С)БО.
РІШЕННЯ СУДУ. Як випливає з акта перевірки за результатами інвентаризації, вартість ОЗ за даними бухобліку станом на 01.04.2011 р. становить 60 млн грн. Розбіжності у визначенні балансової вартості ОЗ у податковому та бухобліку виникли за рахунок проведеної дооцінки балансової вартості ОЗ на підставі висновку експерта про вартість ЦМК станом на 31.12.2002 р. Переоцінена залишкова вартість основних засобів становила 55 млн грн, при цьому залишкова вартість ОЗ у податковому обліку — 3 млн грн.
ДПI вважає, що балансова вартість цих ОЗ не ґрунтується на даних бухобліку.
Поняття ліквідаційної вартості у ПКУ не наведено. Разом з тим у пп. 14.1.84 ПКУ зазначено, що інші терміни з метою розділу III використовуються у значеннях, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та МСФЗ та П(С)БО. Відповідно до п. 4 П(С)БО 7 «Основні засоби», ліквідаційна вартість — сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).
Отже, суд зазначає, що коли є імовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигід та її можливо достовірно визначити, платник податку здійснює амортизацію ОЗ (з визначенням ліквідаційної вартості) з урахуванням наведених норм.
Підприємство пояснило, що спірні ОЗ вже непридатні для експлуатації у процесі госпдіяльності підприємства та фізично зношені, не відповідають сучасним вимогам до такого обладнання. Отже, фактично минув строк їх корисної експлуатації, тож у підприємства немає підстав для отримання будь-якої економічної вигоди у разі продажу цих ОЗ. Тобто підприємство визначило, що очікувана вигода у разі продажу ОЗ дорівнює «0».
ВІД РЕДАКЦІЇ. Зазначимо, що в Єдиній базі податкових знань від 21.04.2011 р. ДПСУ підтверджує висновки суду: для визначення переліку об'єктів ОЗ з метою нарахування амортизації застосовуються дані інвентаризації станом на 01.04.2011 р. Строк корисного використання об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III ПКУ визначається платником податку самостійно з урахуванням дати введення їх в експлуатацію, але не менше мінімально допустимих строків корисного використання, визначених пунктом 145.1 ПКУ.
Підготувала Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»