Лист Державної податкової служби України від 13.12.2012 р. №3278/0/141-12/Ф/17-3214
Про розгляд звернення
Суттєво. Пільга з плати за землю відповідно до п. 281.1 ПКУ на фізосіб-підприємців не поширюється.
! Власникам землі та землекористувачам
Державна податкова служба України розглянула Ваше звернення від 23.11.2012 р. щодо пільги з плати за землю і повідомляє таке.
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 р. №2768-III (далі — Земельний кодекс), а справляння плати за землю — Податковим кодексом.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу використання землі в Україні є платним.
Згідно із статтею 269 Податкового кодексу платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
У статті 270 Податкового кодексу зазначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Відповідно до пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Згідно із пунктом 287.2 статті 287 Податкового кодексу облік фізичних осіб — платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.
Відповідно до пункту 286.5 стаття 286 Податкового кодексу нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Згідно із пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Відповідно до пункту 287.3 стаття 287 Податкового кодексу податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (пункт 287.6 статті 287 Податкового кодексу).
У статті 116 Земельного кодексу зазначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень або за результатами аукціону.
Відповідно до статті 126 Земельного кодексу документами, що посвідчують право на земельну ділянку, є:
— право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом;
— право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою;
— право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі.
Що стосується пільги із земельного податку, то відповідно до статті 281 Податкового кодексу від сплати податку звільняються:
інваліди першої і другої групи;
фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
пенсіонери (за віком);
ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 цієї статті, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:
для ведення особистого селянського господарства — у розмірі не більш як 2 гектари;
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах — не більш як 0,25 гектара, в селищах — не більш як 0,15 гектара, в містах — не більш як 0,10 гектара;
для індивідуального дачного будівництва — не більш як 0,10 гектара;
для будівництва індивідуальних гаражів — не більш як 0,01 гектара;
для ведення садівництва — не більш як 0,12 гектара.
Враховуючи вищезазначене, якщо державний акт на право власності за земельну ділянку, який наданий у порядку встановленого чинного законодавства, оформлений на фізичну особу — підприємця, яка надана для здійснення підприємницької діяльності, то такий підприємець не пізніше 20 лютого поточного року подає органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю і сплачує орендну плату щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Пільга з плати за землю відповідно до пункту 281.1 статті 281 Податкового кодексу для власників земельних ділянок, яка надана для здійснення підприємницької діяльності, на фізичну особу — підприємця не поширюється.
Заступник голови А. IГНАТОВ