Постанова ВСУ від 27.06.2012 р. у справі №6-67цс12
ПОЗИЦІЯ ФО. Звільнений за п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП незаконно. Угоду про припинення трудового договору всупереч статуту підписав керівник, а не власник підприємства.
ПОЗИЦІЯ ЮО. Рішення про звільнення прийнято власником підприємства, а керівник лише виконав це рішення та оформив розірвання трудових відносин з працівником.
РІШЕННЯ СУДУ. Слід зазначити, що суди першої та апеляційної інстанцій не зійшлися думками. ВСУ та ВССУ погодились з таким.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір укладається між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом. У зв'язку з цим і угода про припинення трудового договору, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, укладається між сторонами трудового договору, якими є працівник і власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, а рішення про розірвання трудового договору приймає власник або орган управління підприємства, установи, організації, який наділений такими повноваженнями.
Згідно з п. 6.4 Статуту підприємства зі 100% іноземних інвестицій фінансовий директор підприємства призначається засновником останнього. Відтак і рішення про розірвання трудового договору з фінансовим директором підприємства також має право приймати лише його засновник, яким є юридична особа — засновник підприємства зі 100% іноземних інвестицій.
Судом першої інстанції встановлено, що рішення про припинення трудового договору з позивачем прийнято власником підприємства зі 100% іноземних інвестицій — юридичною особою, про що зазначено в наказі про звільнення працівника з роботи, а генеральному директору підприємства зі 100% іноземних інвестицій доручено оформити розірвання трудового договору.
Встановивши такі обставини, суд обґрунтовано визнав, що звільнення працівника з роботи здійснено правомірно.
ВІД РЕДАКЦІЇ. Цим рішенням суд звертає увагу на порядок звільнення керівного органу юридичної особи. За загальним правилом, управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства.
Наприклад, у ТОВ створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їхніх рішень. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених статутом. Водночас загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Ці норми наведено у ст. 62 Закону про госптовариства.
За таким принципом, як випливає з наведеного нами рішення суду, діяв і засновник-юрособа при створенні підприємства зі 100% іноземних інвестицій.
Так, згідно зі статутом засновник-юрособа створив для управління підприємством виконавчий (колегіальний) орган, до складу якої входив і фіндиректор.
Звільнення його з посади, як вважає суд, відбулось із дотриманням вимог статуту, а саме:
1) прийнято рішення загальними зборами про звільнення фіндиректора засновником;
2) цим же самим рішенням керівника підприємства зі 100% іноземних інвестицій було наділено повноваженнями підписати угоду про припинення трудового договору;
3) керівник мав винести наказ на звільнення та здійснити повний розрахунок. За такої послідовності дій звільнення працівника, що входив до органу управління, є цілком законним.
Підготувала Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»