Чи можна виплатити зарплату працівникам через касу (з грошей, що надійшли як повернення позики) і не сплачувати ЄСВ до ПФУ? I що загрожує підприємству, якщо показати у звіті до ПФУ заборгованість зі сплати ЄСВ, але відсутність заборгованості з виплати зарплати?
Розпоряджатися коштами, що надійшли до каси в національній валюті, підприємство може на власний розсуд, без здавання їх до банку. Чинне законодавство не передбачає відповідальності за нецільове використання таких коштів або за те, що вони не були здані в банк у день оприбуткування.
Виплата зарплати без сплати ЄСВ до ПФУ інша річ. У цьому разі йдеться, безумовно, про порушення чинного законодавства, яке загрожує підприємству-роботодавцю штрафними санкціями. Судячи з запитання, бухгалтер це чудово розуміє; його цікавить лише дата невідворотного покарання.
Щодо цього питання можна сказати таке.
1. Частиною 8 ст. 9 Закону про ЄСВ1 установлено, що роботодавці зобов'язані сплачувати нарахований за календарний місяць ЄСВ не пізніше 20 числа наступного календарного місяця (крім гірських підприємств, які зобов'язані сплачувати ЄСВ не пізніше 28 числа наступного місяця). При цьому роботодавці зобов'язані сплачувати ЄСВ під час кожної виплати зарплати (доходу), на суми якої (якого) нараховувався ЄСВ, одночасно з такою виплатою (видачею). Такі сплати ЄСВ є авансовими виплатами. Винятком з цього правила є ситуація, коли ЄСВ, нарахований на ці виплати або за цей календарний місяць, вже було сплачено до ПФУ до виплати зарплати (доходу).
1 Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на обов'язкове державне соціальне страхування».
Зверніть увагу: виплатою зарплати (доходу) вважається як отримання таких сум готівкою, так і зарахування їх на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача цих сум на будь-які цілі, а також отримання товарів (послуг) чи інших матеріальних цінностей у рахунок таких виплат і здійснення сплат з таких виплат відповідно до законодавства або за виконавчими документами, а також інших сплат.
2. Пунктами 2 і 6 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ визначено відповідальність за порушення встановлених строків сплати ЄСВ. Якщо йдеться про несплату нарахованого ЄСВ до 20 (28 для гірських підприємств) числа наступного місяця (варіант «зарплата нараховувалася, але не виплачувалася»), то застосовуватиметься п. 2 ч. 11 цієї статті. Якщо ж зарплата виплачувалася, а ЄСВ при цьому до ПФУ не сплачувався, застосовуватиметься п. 6. Утім, розмір фінансових санкцій в обох випадках однаковий: штраф у розмірі 10% від несплачених своєчасно сум ЄСВ і пеня, розрахована згідно з ч. 10 ст. 25 Закону про ЄСВ за кожен день прострочення платежу.
3. У звіті до ПФУ, який подають працедавці1 (далі — додаток 4), зазначається сума нарахованої працівникам зарплати (доходу) та нарахованого (утриманого) ЄСВ. Чинне законодавство не містить поважних причин, які звільняють від відповідальності за несплату або невчасну сплату ЄСВ (брак коштів на поточному рахунку на сплату ЄСВ таким не є). А отже, будь-яке порушення строків сплати ЄСВ, установлених законодавством, призведе до санкцій, зазначених вище.
1 Додаток 4 до Порядку формування та подання страховиком звіту щодо сум нарахованого ЄСВ, затвердженого постановою правління ПФУ від 08.10.2010 р. №22-2.
Термін, протягом якого підприємство зможе приховувати факт виплати зарплати без сплати при цьому ЄСВ, залежить лише від активності інспектора ПФУ, який перевіряє звіти такого підприємства і контролює своєчасність і повноту сплати підприємством ЄСВ, і навряд чи буде тривалим. I навіть якщо з якоїсь причини підприємству і вдасться уникнути виявлення його порушення ПФУ на підставі лише аналізу поданої звітності і сплат ЄСВ, то, безумовно, документальна перевірка періоду, в якому було допущено це порушення, призведе до його виявлення і санкцій. Нагадаємо, що, згідно з ч. 16 ст. 25 Закону про ЄСВ, строк давності щодо нарахування, застосування та утримання сум недостачі, штрафів і нарахованої пені не застосовується.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»