Чи треба сплачувати збір за спеціальне водокористування у разі, якщо власне нежитлове приміщення підприємства надається в оренду іншому підприємству для здійснення госпдіяльності? При цьому орендар використовує воду для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, але договір між орендарем і водоканалом щодо цього приміщення безпосередньо не укладено.
Відповідно до п. 323.1 ПКУ, платниками збору за спеціальне водокористування є: СГД (як юрособи, так і фізособи, а також представництва і відокремлені підрозділи без статусу юросіб), які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі). Додатковою умовою для сплати збору є використання цієї води для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва, але до цього питання ця умова не має відношення.
Не є відповідно до пунктів 323.1 — 323.2 ПКУ платниками цього збору:
— бюджетні установи;
— водокористувачі, що використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення або таких же власних потреб. При цьому, згідно з п. 323.2 ПКУ, використанням для санітарно-гігієнічних потреб вважається використання води:
— у туалетах;
— у душових, ванних кімнатах;
— в умивальниках;
— для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.
Згідно з п. 326.2 ПКУ, за обсяги води, переданої одним водокористувачем (у нашому випадку орендодавцем) іншому водокористувачеві (у нашому випадку орендареві) без укладення з ним договору про постачання такої води, збір повинен як нараховуватися, так і сплачуватися таким водокористувачем-постачальником.
Проте ДПСУ наказом від 21.12.2012 р. №1180 (див. у «ДК» №3/2013) затвердила узагальнюючу податкову консультацію, в якій заявила таке. Для того щоб водокористувач-орендодавець (у т. ч. і платник єдиного податку) не платив за воду, спожиту орендарем, він повинен дотримати умов:
— використовувати воду в решті приміщень, що використовуються в його госпдіяльності, винятково для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб;
— мати дозвіл на спецвикористання води та/або договір з постачальником води;
— надавати в оренду власне приміщення орендареві, який, своєю чергою, використовує воду лише для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб.
Таким чином, для того щоб орендодавцеві не довелося платити збір за спецводокористування за воду, що використовується орендарем, за відсутності договору постачання води між орендарем і Водоканалом, необхідне виконання всіх перелічених вище умов. При порушенні хоч би однієї з них, незважаючи на те що фактично воду використовує орендар, саме такий орендодавець повинен буде сплачувати збір за використану воду.
При цьому довести, що вода використовувалася для задоволення його власних питних і санітарно-гігієнічних потреб орендодавцеві буде майже неможливо — адже приміщення разом із системою водопостачання перебуває в оренді іншої особи. Отже, скористатися пільгою з оподаткування орендодавець не зможе, і йому доведеться платити за весь такий обсяг спожитої води.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»