Податкова під час перевірки виявила нікчемність операції і наполягає на її нетоварному характері. А підприємство наполягає на тому, що операція була реальною. При цьому подальший продаж товару підтверджується первинними документами. А наявність його залишків на складах підтверджується інвентаризацією попереднього року. Чи можна використати матеріали інвентаризації у суді як доказ реальності операції?
Відповідно до ст. 11 Закону про бухоблік1, під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. З огляду на таке результати інвентаризації є документальним підтвердженням даних бухгалтерського обліку і звітності. Оскільки на даних бухгалтерського обліку, згідно зі ст. 3 названого Закону, ґрунтуються і дані податкової звітності, відповідне документальне підтвердження може і повинне, на нашу думку, підтверджувати і відповідні дані податкової звітності.
Згідно зі ст. 69 КАС2, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Отже, під час розгляду в адмінсуді позову підприємства щодо оскарження податкових повідомлень-рішень як докази можуть бути використані будь-які фактичні дані, в тому числі і матеріали інвентаризації.
1 Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
2 Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. №2747-IV.
Якщо ж операції насправді мали реальний характер, і на підставі відповідних правочинів здійснювалося придбання товарів, робіт послуг, які були використані в господарській діяльності і (можливо) в оподатковуваних ПДВ операціях, підприємство може надавати докази щодо реальності операцій, зокрема: документи щодо взаємовідносин із покупцями та замовниками, які придбавали відповідні товари, приймали результати робіт, щодо списання відповідних матеріалів у виробництво, виробничі звіти тощо.
Якщо ж на дату інвентаризації відповідні товари були (або й на сьогодні є) у залишках на складі, що підтверджується матеріалами інвентаризації, ці матеріали також доцільно використовувати для обґрунтування своєї правоти. Матеріали інвентаризації в цьому разі будуть додатковим доказом, що документально підтверджує дані бухгалтерського обліку і фінансової та податкової звітності.
Крім того, при поданні позову до адміністративного суду може бути доцільним підняти питання про виклик членів інвентаризаційної комісії як свідків (звичайно, за умови що вони дійсно брали участь в інвентаризації, а не лише формально підписали інвентаризаційний опис). Не слід також забувати про те, що питання про виклик цих осіб як свідків можуть порушити і представники податкового органу (або їх допиту вимагатиме суд).
Зазначимо також, що в разі, якщо підприємство вирішило перед зверненням до суду оскаржити податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, на відповідні докази (договори, накладні, інвентаризаційні описи тощо) слід посилатися вже під час такого адміністративного оскарження. Крім того, доцільно сам акт перевірки підписувати із запереченнями та подавати їх в установлений строк, зазначаючи, які докази спростовують висновки перевіряльників.
Олексій КРАВЧУК, к. ю. н., аудитор