Платники ЄП — фізособи не застосовують РРО. Однак при покупці непродовольчих товарів покупці часто вимагають розрахунковий документ на випадок повернення товару. Чи зобов'язаний платник ЄП видавати покупцю чек чи інший розрахунковий документ?
Справді, якщо покупець вимагає видати йому розрахунковий документ на оплачену покупку, то будь-який продавець, навіть підприємець на єдиному податку, зобов'язаний такий документ надати. Розгляньмо чому.
Отже, згідно з п. 6 ст. 9 Закону про РРО1, п. 296.10 ПКУ реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами — підприємцями, які сплачують єдиний податок.
Разом з тим відповідно до п. 15 ст. 3 Закону про РРО суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону №10232.
1 Закон України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
2 Закон України від 12.05.91 р. №1023-ХII «Про захист прав споживачів».
Згідно з п. 7 ст. 1 Закону №1023, договір — усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі — розрахунковий документ).
Закон №1023 визначає права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості, а також надає право обміняти (повернути) товар без явних недоліків з інших причин. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №1023 споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем. При цьому обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом із проданим товаром.
Увага! Нагадаємо, що продовольчі товари, лікарські препарати та засоби, предмети сангігієни належної якості поверненню (обміну) взагалі не підлягають. Перелік непродовольчих товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню), наведений у додатку 3 до постанови КМУ від 19.03.94 р. №172.
У разі придбання товару неналежної якості вимоги споживача розглядаються після пред'явлення ним розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, — технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу (ч. 11 ст. 8 Закону №1023). Саме тому під час продажу товару продавець зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу.
Таким чином, якщо, як наведено у запитанні, покупець вимагає надати йому розрахунковий документ, він має на це право. А підприємець — платник єдиного податку зобов'язаний видати такий розрахунковий документ, у т. ч. й на випадок можливого повернення товару.
Разом із тим виникають й інші запитання:
1) чи встановлена форма для такого розрахункового документа?
2) чи передбачений перелік обов'язкових реквізитів для такого розрахункового документа?
Відповідно до ст. 2 Закону про РРО, розрахунковий документ — документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Відповідно до п. 2.1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. №614 (далі — Положення №614), вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити, установлені у даному Положенні. У разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення документ не є розрахунковим. Разом із тим, якщо зміст фіскального касового чека на товари, розрахункової квитанції, надання покупцю яких є обов'язковим, визначені пунктом 3 та 5 Положення №614 (їх форми наведені у додат-ках 1, 3 до цього Положення), то форма та зміст товарного чека на теперішній час законодавчо не визначені.
Отже, для платників єдиного податку чинним законодавством не встановлено спеціальної форми розрахункового документа, такого як, скажімо, товарний чек, та вимог до його змісту. Тому вони можуть видавати товарні чеки довільної форми. В такому разі, на нашу думку (і податківці з цим погоджуються), цілком достатньо зазначити обов'язкові реквізити, перелічені в ч. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 р. №88.
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»