Постанова ВАСУ від 23.07.2012 р. у справі №К/9991/43822/12
ПОЗИЦІЯ ДПI. За наказом мали провести позапланову перевірку. Керівник знав про перевірку, але його не було за юрадресою, що свідчить про ухилення від проведення перевірки.
ПОЗИЦІЯ ТзОВ. Відсутність посадових осіб за юрадресою не є свідченням їхньої відмови від проведення перевірки, оскільки їхня відсутність пов'язана з тривалим відрядженням.
РІШЕННЯ СУДУ. У зв'язку з початком службового розслідування щодо посадових осіб органу ДПС на підставі пп. 78.1.12 ПКУ було призначено позапланову перевірку ТзОВ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, про що було видано наказ. На підставі цього наказу та направлень на перевірку посадовими особами органу ДПС здійснено виїзд за юридичною адресою ТзОВ, унаслідок чого встановлено відсутність посадових осіб підприємства, а саме — виконуючого обов'язки директора та головного бухгалтера.
Наведені обставини стали підставою для складання акта про відмову від проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Суд вважає, що у разі відсутності особисто керівника платника податків з будь-яких причин він повинен забезпечити наявність інших уповноважених представників, оскільки інакше таке незабезпечення може бути розцінено як свідоме ігнорування законодавчих вимог.
З огляду на приписи п. 81.1 ПКУ в частині підстав для допуску посадових осіб ДПI до перевірки, суд вважає, що платник податків зобов'язаний розписатися та отримати копії зазначених документів, відмова від їх отримання є неправомірною.
Зі змісту положень ст. 81 ПКУ вбачається, що незгода платника податків із проведенням перевірки повинна реалізовуватись у такий спосіб:
Крок 1. Платник податків зобов'язаний отримати від представників органу ДПС направлення на проведення перевірки, копію наказу про проведення перевірки.
Крок 2. Якщо ж платник податків заперечує наявність підстав для проведення перевірки, такий платник податків може не допустити представників податкового органу до проведення перевірки. При цьому він має право оскаржити у судовому порядку рішення керівника податкового органу про проведення перевірки, яке оформлене наказом.
Якщо ж платник податків недобросовісно ухилився від отримання направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки, то податковий орган має право приступити до проведення перевірки, незважаючи на фактичне невручення платнику податків копій необхідних для початку перевірки документів.
Таким чином, оскільки відповідач відмовився від проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення, податковий орган цілком правомірно приймає рішення про накладення адмінарешту.
ВІД РЕДАКЦІЇ. Свого часу, ще до прийняття ПКУ, платники податків вдавалися до різноманітних засобів для недопуску податкових органів до перевірки — зокрема, приймали рішення про недопуск, складали акти та надавали до них пояснення. Разом із тим перевіряльникам у більшості випадків вручалися скарги на їхні дії в частині незаконності проведення перевірки та відсутності підстав.
Як бачимо з наведеного рішення суду, ситуація майже не змінилась і нині. Отже, платники податків тепер знають, як правильно чинити, якщо посадові особи ДПI прийшли на перевірку з належним чином оформленими документами, проте керівник підприємства не вбачає підстав для проведення такої перевірки. Головне — чітко дотриматися порядку дій, які радить вчинити ВАСУ, і тоді тягар доказування суду щодо законності підстав для перевірки покладається на ДПI.
Підготувала Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»