Підприємство подало декларацію з ПДВ за липень 2012 р. у встановлені ПКУ терміни. 23.08.2012 р. бухгалтер виявив у поданому звіті помилку (забув заповнити рядок 25) і подав уточнюючий розрахунок до декларації за липень. Термін сплати ПДВ за липень 2012 р. — до 30.08.2012 р. А сплачено його було, з урахуванням виправлень, внесених уточнюючим розрахунком, 27.08.2012 р. Проте інспектор ДПС повідомив (телефоном), що такий податок мав би бути сплачений у день подання уточнюючого розрахунку до декларації (23.08.2012 р.). У результаті підприємству надіслали податкове повідомлення про штраф у розмірі 10% від суми недоплати. Чи є такий штраф правомірним?
Штраф, застосований до підприємства, встановлено абзацом 2 п. 126.1 ПКУ — 10% від суми податкового боргу, погашеного протягом 30 календарних днів з дати його виникнення. Зверніть увагу, що визначення поняття «податковий борг» встановлено пп. 14.1.175 ПКУ і означає суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгодженого, але не сплаченого платником податків у строк, встановлений ПКУ, а також суму пені, нарахованої на суму такого грошового зобов'язання. Що таке «узгоджене грошове зобов'язання»? Суть цього поняття розшифровує ст. 54 ПКУ. До нього входять:
— сума ПЗ платника податків, самостійно визначеного платником податків (або його податковим агентом у випадках, встановлених ПКУ);
— сума ПЗ платника податків, самостійно визначеного контролюючим органом.
Отже, сума ПЗ, зазначена у декларації (так само, як і в уточнюючому розрахунку до декларації) самим платником податків, є узгодженим грошовим зобов'язанням і, безумовно, підпадає під дію ст. 126 ПКУ в тому випадку, якщо таке грошове зобов'язання не було сплачене у терміни, встановлені ПКУ.
Але у цьому випадку в декларації, поданій за липень 2012 р., ПЗ так і не було визначено, оскільки не був заповнений рядок 25 «Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду». Вперше ПЗ за липень 2012 р. було визначено в уточнюючому розрахунку до декларації 23.08.2012 р. Відповідно до ст. 50 ПКУ, платник податків, який самостійно виявив факт заниження ПЗ у раніше поданій податковій декларації (після закінчення граничного терміну подання такої декларації), зобов'язаний не лише подати уточнюючий розрахунок до такої декларації (як один із двох способів виправлення помилок), але й сплатити суму недоплати і штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Оскільки у цьому випадку ПЗ було погашено до настання граничного терміну сплати ПДВ за липень 2012 р., пеню, у разі сплати ПЗ 23.08.2012 р., нараховувати і сплачувати було б не потрібно.
Що ж відбулося на практиці? Платник податків сплатив узгоджене грошове зобов'язання, але пізніше терміну, встановленого ПКУ. У цьому випадку моментом узгодження ПЗ є дата подання УР. Отже, він зобов'язаний сплатити штраф, встановлений п. 126.1 ПКУ. I ДПС у цьому випадку вчинила цілком правильно. Хоча оскільки мало місце погашення податкового боргу, то, крім штрафу, платник податків повинен сплатити ще і пеню, розраховану податковим органом відповідно до ст. 129 ПКУ.
Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»