Постанова ВСУ від 04.07.2011 р. у справі №21-108а11
ПОЗИЦІЯ ДПI. Вважає, що підприємство порушило 90-денний строк для імпорту товару, оскільки останній день постачання товару за ЗЕД-контрактом був 27 серпня (попередня оплата була 29 травня), а ВМД подано на оформлення митниці лише 13 вересня.
ПОЗИЦІЯ ТОВ «М». Не погоджується з ДПI, оскільки згідно з відміткою митниці «Під митним контролем» на повідомленні про прибуття вантажу товар перетнув митний кордон 20 серпня, тобто його поставка відбулася в межах 90-денного строку.
РІШЕННЯ СУДУ. За змістом абзацу 14 статті 1 Закону України від 16.04.91 р. №959-XII «Про зовнішньо-економічну діяльність» та абзацу 2 пп. 1.1 Iнструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою НБУ від 24 .03.99 р. №136, імпорт — це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів із ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.
Iмпортна операція у розумінні статті 2 Закону України від 23.09.94 р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту.
При цьому моментом здійснення імпорту відповідно до абзацу 38 статті 1 Закону №959-XII є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
Отже, моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом постачання товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону №185/94-ВР є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.
ВІД РЕДАКЦІЇ. Зазначимо, що категорія справ несподівано отримала нове дихання. Адже свого часу (постанова ВГСУ від 29.01.2004 р. у справі №3/87-03-2499) судом достатньо чітко визначено момент перетину кордону з метою (не)застосування пені за Законом від 23.09.94 р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Проте, як виявляється, це питання є досі актуальним (хоча строк тепер становить не 90 днів, а 180).
Причому, як показує зміст наведеного рішення, позиція ДПI має право на існування завдяки ухвалі ВАСУ від 19.08.2008 р. у справі №К-34651/06. У ній суд послався на таке. Згідно зі ст. 1 Закону про ЗЕД моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
Відповідно до ст. 1 Закону №185/94-ВР моментом експорту продукції є дата митного оформлення (виписування вивізної вантажної митної декларації). Стаття 4 цього Закону передбачає стягнення пені за порушення термінів, визначених у статтях 1 та 2 Закону.
Причому належним чином оформлена ВМД є підтвердженням надання особі права на розміщення товарів у заявленому митному режимі і прав та обов'язків зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших операцій. Та й банки знімають ЗЕД-операцію з контролю лише за наявності інформації про цю операцію у реєстрі ВМД.
ВСУ визнав цей висновок хибним, що підтверджує наведене вище рішення. Крім того, ним наведено правові позиції з цього питання, аналогічні до зазначеного рішення: постанови ВСУ від 01.07.2009 р. №21-890во09 та від 22.12.2009 р. №21-1411во09.
Тож на сьогодні ВСУ під час перегляду справи не відійшов від позиції, викладеної ще у 2004 році.
Підготувала Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»