Затверджена наказом ДПСУ 05.07.2012 р. №576
Порядок врегулювання та списання в обліку безнадійної та сумнівної заборгованості прописано у ст. 159 ПКУ.
Відповідно до пп. 159.1.2 ПКУ платник податку — покупець зобов'язаний зменшити витрати на вартість сумнівної кредиторської заборгованості, визнаної судом чи за виконавчим написом нотаріуса. Дата такого зменшення має визначатися тим податковим періодом, на який припадає день набрання законної сили рішенням суду про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису. Але якщо в наступних періодах (до кінця строку позовної давності) покупець погашає таку сумнівну заборгованість, повністю або частково, то він знову отримує право на відображення податкових витрат у сумі такого погашення (пп. 159.1.5 ПКУ). Якщо продавець не здійснить дій щодо стягнення заборгованості, передбачених пп. 159.1.1 ПКУ, то покупець не зобов'язаний зменшувати податкові витрати на суму вчасно не сплаченої кредиторської заборгованості; факт несплати за отримані товари, роботи, послуги не впливатиме на його податковий облік аж до того періоду, в якому така кредиторська заборгованість не стане безнадійною.
Нестягнута до кінця строку позовної давності кредиторська заборгованість набуває статусу безнадійної і визнається безповоротною фінансовою допомогою із відповідним її включенням до складу інших доходів платника податків за пп. 135.5.4 та пп. 14.1.257 ПКУ. Датою визнання доходу від списання безнадійної кредиторської заборгованості є дата, визначена за правилами бухгалтерського обліку, тобто дата, коли така заборгованість втрачає ознаки зобов'язання, після якої вона вже не може бути стягнена і тому списується з балансу боржника.
Пам'ятайте, алгоритм, прописаний нормами п. 159.1 ПКУ, не працює у разі, коли врегулювання заборгованості здійснювалося до 01.04.2011 р.
У декларації з податку на прибуток сума врегулювання згідно зі ст. 159 ПКУ сумнівної та безнадійної заборгованості відображається в рядку 03 «Iнші доходи», а також в рядку 03.11 додатка IД із відповідним розшифруванням коригувань сум доходів та витрат в додатку СБ. Пам'ятайте, що згідно з пп. 159.1.3 ПКУ покупець разом із декларацією за звітний період, у якому відобразилися суми за рядком урегулювання сумнівної та безнадійної заборгованості, має подати також повідомлення про зменшення витрат із посиланням на пп. 159.1.2 ПКУ. Крім того, до такого повідомлення мають бути прикріплені копії документів, які підтверджують наявність заборгованості (договори купівлі-продажу, рішення суду тощо).
У разі якщо врегулювання заборгованості за ст. 159 ПКУ не здійснювалося, суму простроченої безнадійної кредиторської заборгованості слід показати в ряд. 03.25 додатка IД та власне в самій декларації як складову частину ряд. 03. Жодних розшифрувань та інших додатків, крім IД, щодо такого показника не передбачено.
У коментованій УПК податківці дають досить лояльну та виважену відповідь на питання, чи варто коригувати витрати за неоплаченими товарами, придбаними до 01.04.2011 р. Тут вони погоджуються з тим, що жодних коригувань здійснювати не треба. I це логічно, адже якщо неоплачені витрати вже списано, то їх сума пройшла через складову у валових витратах у період дії п. 5.9 Закону про прибуток. Платник скористався правом на витрати цілком правильно, жодних сум у складі витрат зараз коригувати не треба. Списуючи безнадійну кредиторську заборгованість, покупець має відобразити таку суму у складі інших доходів у періоді визнання такої заборгованості — ряд, 03.25 додатка IД.
А от у ситуації, коли товари придбано до 01.04.2011 р., проте з продавцем підприємство не розрахувалося, і до цього часу такі товари значилися в товарних залишках, а зараз продає такий товар, ситуація трохи інша. Відповідно до п. 138.4 ПКУ витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Якщо неоплачений товар реалізується у серпні 2012 р., то й витрати в податковому обліку слід відобразити саме серпнем 2012 р. ПКУ не встановлює якихось обмежень чи спеціальних норм до витрат щодо товарів, придбаних до 01.04.2011 р. Аналогічно, як і в першому випадку, суму безнадійної кредиторської заборгованості слід відобразити в ряд. 03.25 додатка IД. Як бачимо, податківці погоджуються, що право на витрати в податковому обліку ніяк не пов'язане із фактом неоплати товару.
Юлія КЛОВСЬКА, «Дебет-Кредит»