Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.11.2011 р. у справі №2а-13400/11/2670
ПОЗИЦІЯ ОСОБИ 1. Особа 1 звернулася за податковою консультацією до ДПАУ. Остання перенаправила цей запит до ДПА області. Таке перенаправлення є неправомірним, а ненадання відповіді на запит свідчить про ухилення від надання податкової консультації та порушує права Особи 1.
ПОЗИЦІЯ ДПАУ. Перенаправлення вважає правомірним, оскільки цей орган належить до системи органів ДПСУ та є територіальним органом ДПС, що відповідає повноваженням ДПАУ, визначеним п. 4 ст. 8 Закону про ДПС щодо організації виконання роботи з надання податкових консультацій.
РІШЕННЯ СУДУ. Нормою пп. 25 п. 4 ст. 19 Закону «Про центральні органи виконавчої влади» визначено, що керівник центрального органу виконавчої влади залучає працівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади до розгляду питань, що належать до його компетенції.
Законом «Про звернення громадян» не передбачено будь-якої заборони стосовно пересилання запиту, який надійшов центральному органу виконавчої влади, підпорядкованому йому територіальному органу.
ДПАУ зазначила, що ДПА області податкову консультацію надано із дотриманням тридцятиденного строку надання відповіді, визначеного статтею 56 ПКУ.
Колегія суддів не погоджується з доводами податкового органу щодо можливості перенаправлення запиту про надання податкової консультації до іншого органу системи державної податкової служби виходячи з приписів ПКУ.
Логічно-граматичний аналіз змісту зазначеної норми ПКУ дає підстави для висновку, що платник податків має право на отримання податкової консультації від:
1) органу ДПС або митного органу, в якому платник податків перебуває на обліку;
2) вищого органу ДПС або вищого митного органу, якому такий орган адміністративно підпорядкований;
3) центрального органу ДПС або спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи.
При цьому ПКУ не визначає жодних критеріїв (щодо складності запиту, суб'єкта звернення тощо), за якими розмежовується право платника податків на звернення до податкового органу тієї чи іншої ланки, а також не встановлює певної черговості (послідовності), якої платник податків має дотриматися при зверненні до податкових органів різних рівнів.
З аналізу п. 52.4 ст. 52 ПКУ вбачається, що податкова консультація надається тим податковим та/або митним органом, до якого звернувся платник податків.
При цьому жодних обмежень щодо звернення платника податків безпосередньо до центрального органу ДПС та отримання від останнього податкової консультації зазначена норма ПКУ не містить.
Слід також наголосити, що можливість скерування центральним органом ДПС (ДПСУ) запиту платника податків до органу ДПС нижчого рівня Податковим кодексом не передбачено.
ВІД РЕДАКЦІЇ. У наведеному рішенні суд максимально витлумачив норми ПКУ та Закону про ДПС. I цілком логічно дійшов висновку, що платнику податків надано право звертатися до органу ДПС будь-якого рівня за наданням податкової консультації. I якщо вже платник податків звернувся до органу вищого рівня, то саме він і зобов'язаний надати таку податкову консультацію. Якщо податковому органу вищого рівня потрібна допомога будь-якого характеру, що потребує залучення працівників нижчого рівня, то це не має порушувати ані строків надання такої податкової консультації, ані призвести до перекладення повноважень щодо надання (складення) такої консультації іншому органу ДПС, ніж той, до якого звернувся платник податків.
Підготувала Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»