Лист ДПСУ від 28.02.2012 р. №3535/6/15-1415
У п. 138.2 ПКУ прописано, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів. У п. 2.1 Положення №881 визначено, що первинні документи — це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Далі п. 2.7 Положення №88 говорить, що «первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм».
У ст. 9 Закону про бухоблік2 визначено, що первинні документи повинні містити такі реквізити:
1) назву документа (форми);
1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 р. №88.
2 Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
2) дату і місце складання;
3) назву підприємства, від імені якого складено документ;
4) зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
5) посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як бачимо, в Законі про бухоблік застосування типової форми первинного обліку роботи автомобіля не вимагається, але фахівці ДПС — як у коментованому листі, так і в ЄБПЗ від 25.03.2011 року — вважають за потрібне дотримуватися саме подорожніх листів. А постановою КМУ від 26 вересня 2011 р. №1029 обов'язковість подорожнього листа виключено з Правил дорожнього руху. Виходить, заповнювати подорожній лист як документ, що підтверджує витрати пального, треба саме для ДПС. Нагадаємо, що форма подорожнього листа легкових автомобілів визначена Наказом Держкомстату України від 17.02.98 р. №74 «Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та Iнструкції про порядок її застосування».
Пунктом 2.1 вищеназваного Наказу №74 установлено, що перевізники, які експлуатують службові автомобілі — власні або орендовані (без водія), зобов'язані при випуску автомобіля з гаража видати водієві оформлений відповідно до вимог цієї Iнструкції подорожній лист службового легкового автомобіля типової форми №3. Подорожній лист службового легкового автомобіля оформляється тільки на один день. На більший строк подорожній лист видається у разі транспортного обслуговування у міжміському сполученні понад одну добу відповідно до наказу чи розпорядження перевізника.
У листі-відповіді ДПСУ зазначено також, що витрати на ПММ у податковому обліку класифікуються залежно від використання основних засобів, зокрема, придбання пально-мастильних матеріалів (загальновиробничі, адміністративні, витрати на збут) (пп. «г» пп. 138.8.5 п. 138.8, пп. «в» пп. 138.10.2, пп. «є» та пп. «ж» пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Кодексу).
На думку редакції, витрати на пальне для легковика можуть бути і у складі собівартості, наприклад в обліку підприємства, що надає послуги з перевезень легковим транспортом (таксі).
У відповіді в ЄБПЗ від 29.10.2011 року фахівці ДПС стверджують також, що фізособа — підприємець на загальній системі оподаткування має право включити до складу витрат вартість пально-мастильних матеріалів, використаних на перевезення в межах підприємницької діяльності за подорожніми листами, та оплачених послуг за умови документального підтвердження, що ці витрати пов'язані з підприємницькою діяльністю.
Отже, право на податкові витрати в СГД, які не хочуть конфлікту з контролюючими органами, буде лише за умови оформлення подорожніх листів і наказу по підприємству (якщо подорожній лист виписується більше ніж на 1 день). Якщо ж підприємство розробило свою форму звітності для списання пального із зазначенням усіх необхідних реквізитів, йому ніхто не зможе заборонити користуватися нею. Але слід бути готовим до того, що доводити право на податкові витрати треба буде в суді.
Богдана АНДРУЩАК, «Дебет-Кредит»