Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.11.2011 р. у справі №2а-6275/11/1270
ПОЗИЦІЯ ДПI. Після камеральної перевірки дод. 5 до Декларації з ПДВ нараховані ПЗ, оскільки на запит не отримано первинних документів. Тому ПК сформовано з порушенням, а правочини є нікчемними.
ПОЗИЦІЯ ПП. Під час камеральної перевірки перевіряються лише дані податкової звітності, з яких не може бути зроблено висновок про порушення ПКУ та нікчемність укладених правочинів.
РІШЕННЯ СУДУ. Під час розгляду цієї справи суд дійшов таких висновків:
1. З огляду на приписи п. 75.1 ПКУ, під час камеральної перевірки не можуть використовуватися документи первинного обліку платника податків, вивчення та оцінка укладених таким платником податків угод, оскільки дані про укладання таких угод не відображаються у податковій звітності. А отже, під час камеральної перевірки неможливо дійти висновку про реальність або фіктивність укладених платником податків правочинів.
2. Податковим законодавством не передбачено витребування будь-яких документів від платників податків до початку проведення камеральної перевірки (п. 85.1 ПКУ). Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки (п. 85.2 ПКУ).
3. Неотримання відповіді на запит є підставою для проведення позапланової документальної перевірки, а не камеральної, як це здійснено ДПI.
4. Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ, складається у двох примірниках і підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, та після реєстрації в органі ДПС вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платникові податків у порядку, визначеному статтею 42 розділу II ПКУ. Камеральну перевірку даних, заявлених у податковій звітності з ПДВ, орган ДПС проводить протягом 30 днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації. Проте акт перевірки протягом трьох робочих днів платникові податків не вручався та не надсилався.
5. З огляду на те, що предметом камеральної перевірки є правильність складання податкових декларацій, суд доходить висновку, що документами, які мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. А якщо під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, відповідач має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку позивача, як це визначено гл. ХII Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом ДПАУ від 25.01.2011 р. №41, на порушення якого відповідач актом камеральної перевірки визначив ПЗ платника податків.
ВІД РЕДАКЦІЇ. Ще за часів існування Закону №2181 та Закону про ДПС (у редакції, чинній до 01.01.2011 р.) платники податків звикли до того, що з метою проведення камеральної перевірки податкові органи вимагали надавати копії первинних документів, які підтверджують показники поданої податкової звітності (особливо коли йшлося про ПДВ). Чи змінилася ситуація з прийняттям ПКУ? Як свідчить судова практика, таки змінилася...
Адже варто звернути особливу увагу на те, що суд, підсумовуючи наведені висновки, зазначає: «...при вирішенні спору про оскарження дій суб'єкта владних повноважень він [суд] має право і повинен з'ясувати всі обставини у справі, зокрема підстави та порядок проведення перевірки, дослідити вчинені відповідачем дії та їх відповідність закону, перевірити порядок прийняття акта перевірки і його відповідність вимогам закону з урахуванням суті викладених висновків тощо. Відповідач діяв поза межами наданих йому повноважень...».
Підготувала Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»