• Посилання скопійовано

Коментар

Затверджено наказом ДПСУ від 20.02.2012 р. №131

ДПС щодо реєстрації платників ПДВ

На початку року ДПСУ видала близько двох десятків наказів, якими затверджено узагальнюючі податкові консультації (скорочено — УПК). У міру появи ми їх розглядаємо і коментуємо. Ось дійшла черга й до УПК №131 (див. «ДК» №12/2012), у якій розглянуто питання про реєстрацію платниками ПДВ, у тому числі для платників єдиного податку. Ця тема є дуже актуальною, адже з 01.01.2012 р. набрали чинності зміни до ПКУ щодо єдиного податку (глава 1 розділу ХIV ПКУ). Отже, погляньмо, чи вдалося податківцям внести ясність до запропонованих їм запитань.

Сам термін «узагальнююча податкова консультація» з'явився в ПКУ завдяки змінам, які до нього вніс Закон України від 07.07.2011 р. №3609-VI:

1) ст. 52 ПКУ було доповнено пунктом 52.6: «Центральний орган контролюючого органу проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов'язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню»;

2) п. 53 ПКУ було викладено в такій редакції: «Не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що в майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована».

Темою коментованої консультації став ПДВ, а саме питання, які ставлять особи, що перебувають на єдиному податку і хочуть сплачувати ПДВ або в яких свідоцтво було з тих чи інших причин анульоване, але вони хочуть ще раз повернутися до реєстру платників ПДВ.

Більшість запитань, які висвітлює ДПСУ саме в УПК №131, на відміну від решти УПК, дуже легкі, і відповіді на них є майже цитуванням ПКУ. Наприклад, відповідь на перше запитання: чи поширюється обов'язок реєстрації платником ПДВ у разі перевищення 300-тисячного ліміту на «єдиноподатників» на ставці 5%? «Ні», — відповідає ДПСУ. «Адже це прямо передбачено п. 181.1 ПКУ», — додаємо ми.

Стосовно запитання щодо переходу зі ставки 5% на 3% для «єдиноподатників» III та IV груп, то слід зауважити, що податківці «спрощенців» поділяють на окремі категорії:

1) продавці товарів;

2) постачальники послуг (робіт), але покупцями яких є платники ПДВ та сума реалізації є більшою за 300 тис. грн.

От і строки подання заяв на реєстрацію платниками ПДВ при переході зі ставки 5% на 3% для тих «спрощенців», які торгують товарами, і тих, хто надають послуги, різні. Навіщо так було зроблено — питання до законодавців, але це прямо передбачено пп. «б» та «г» пп. 4 п. 293.8 і п. 183.4 ПКУ. На підставі цих норм ПКУ податківці роз'яснюють:

1) платники єдиного податку, які продають товари, реєстраційну заяву для переходу на сплату ПДВ подають до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних (згідно з п. 183.3 ПКУ). Зверніть увагу на те, що заяву про перехід зі ставки 5% на 3% з єдиного податку слід подати не пізніше як за 15 календарних днів до початку кварталу, з якого платник податку хоче змінити ставку (пп. «б» пп. 4 п. 293.8 ПКУ). При цьому податківці зазначають, що реєстрація платником ПДВ здійснюється не раніше дати переходу на ставку єдиного податку в розмірі 3%1, а це може бути тільки початок наступного кварталу. А отже, радимо під час подання заяви на ПДВ зазначати в ній, що ви хочете стати платником ПДВ з 1-го числа кварталу, в якому станете платником єдиного податку за ставкою 3%;

1 Увага: Мінфін наказом від 10.02.2012 р. №144 (наказ набрав чинності з 12.03.2012 р.) вносить зміни до Положення про реєстрацію платників ПДВ та форму заяви викладено в новій редакції.

2) платники єдиного податку, які надають послуги, реєстраційну заяву для переходу на сплату ПДВ подають до органу ДПС не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, у якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 ПКУ. Що б це означало при добровільній реєстрації — незрозуміло. Адже платник податку міг досягнути такого обсягу задовго до податкового кварталу, в якому прийняв рішення змінити ставку податку. Тож якщо таку заяву не було про всяк випадок подано, виходить, добровільно змінити ставку єдиного податку з 5% на 3% ті платники, що надають послуги, не можуть? I хто розглядав би таку заяву без заяви про зміну ставки єдиного податку? Незрозуміло. Але такою є пряма норма ПКУ, встановлена п. 183.2 ПКУ, на яку посилається п. 183.4 ПКУ. I податківці, нічого не пояснюючи, просто цитують її у коментованій УПК, але від себе рекомендуємо заяву на реєстрацію платникам ПДВ подавати одночасно із заявою про перехід зі ставки 5% на 3% — не пізніше як за 15 календарних днів до початку звітного періоду. Сподіваємося все-таки, що через недосконалість законодавства певна частина платників податків не буде обмежена у своїх правах і ДПС на місцях запропонують платникам єдиного податку реальніші терміни подання документів про зміну ставки єдиного податку.

Більш самостійними є відповіді на 3 та 4 запитання платників податків. I ось саме вони є актуальними, адже на практиці охочі зареєструватися платниками ПДВ чомусь стали отримувати відмови. Підстави наводяться різні — серед них є і такі, що, мовляв, оскільки вам свідоцтво вже раз анулювали з підстав, наведених у ст. 184 ПКУ (наприклад, через неподання протягом 12 місяців декларацій з ПДВ чи подання «порожніх» декларацій з ПДВ), отже, у вас негативна податкова історія, ви самі допустили, щоб таке анулювання відбулося, і вашу заяву про реєстрацію платником ПДВ ми не розглядатимемо, бо є більш гідні кандидати на таку реєстрацію.

Проте такі заяви з боку податківців на місцях — і це підтверджує УПК №131 — є порушенням прав платників податків. Платник податків, якого виключено з реєстру платників ПДВ за ініціативою податкового органу (та й за його власним рішенням, додамо ми), може, а в окремих випадках — зобов'язаний зареєструватись як платник ПДВ. Ці випадки і вимоги для реєстрації прямо встановлені статтями 181 — 183 ПКУ.

Отже, ті, чиї права були порушені, можуть спробувати зареєструватися знову, вже посилаючись на УПК №131, а в разі наступної відмови — звертатися за захистом своїх прав як платників податків до суду.

Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»

До змісту номеру