Лист Державної податкової служби України від 03.02.2012 р. №3395/7/15-4217
Про податкові перевірки з метою визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування
Суттєво. Підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є відсутність планових перевірок протягом попередніх 24 послідовних звітних податкових періодів (місяців) (для квартальної звітності — 8 кварталів).
! Платникам податків
Державна податкова служба України за результатами аналізу якості камеральних перевірок з питань правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у частині опрацювання відповідності звітних даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, звертає увагу на неналежний стан аналітичної роботи при з'ясуванні наявності підстав для проведення позапланових виїзних документальних перевірок.
Так, наслідки зіставлення звітних даних окремих платників та інформації АРМ «Митниця» свідчать про можливі порушення податкового законодавства, зокрема при здійсненні експортних операцій із залученням послуг комісіонера, з метою отримання додаткових преференцій, наприклад: отримання права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, використання додаткових засобів оптимізації оподаткування комісіонером (у тому числі шляхом збільшення валових витрат за рахунок страхування майна комітента на підставі ст. 1021 Цивільного кодексу України, пп. 140.1.6 ст. 140 Податкового кодексу України (далі — Кодекс)) та комітентом (у тому числі при визначенні терміну отримання звіту комісіонера, який одночасно визначає термін передачі всього одержаного за договором комісії (ст. 1022 Цивільного кодексу України)).
На сьогодні відповідно до пункту 200.16 статті 200 Кодексу, у разі якщо платник податку експортує товари (супутні послуги) за межі митної території України, отримані від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари (супутні послуги) від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання бюджетного відшкодування має такий інший платник податку. При цьому комісійна винагорода, отримана платником податку — експортером від такого іншого платника податку, включається до бази оподаткування за ставкою, визначеною підпунктом «а» пункту 193.1 статті 193 Кодексу, та не включається до митної вартості товарів, які експортуються.
Довідково. (Iнструкція про порядок заповнення вантажної митної декларації, затверджена наказом Державної митної служби від 09.07.97 р. №307):
— Якщо описом графи 9 «Особа, відповідальна за фінансове врегулювання» не передбачено інше, у графі зазначаються відомості про резидента, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту).
— При декларуванні товарів, що переміщуються за зовнішньоекономічним договором (контрактом) та пов'язаним із ним договором комісії, укладеним між резидентами, у графі зазначаються відомості про комісіонера, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт), і вчиняється запис «Див. доп.», а в доповненні наводяться відомості про комітента.
Своєю чергою, відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу при визначенні дати виникнення податкових зобов'язань у разі експорту товарів до уваги береться дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетину митного кордону України, яку оформлено відповідно до вимог митного законодавства.
З метою налагодження контролю за забезпеченням виконання зазначеної норми податкового законодавства та упорядкування процедури проведення перевірок правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість Державна податкова служба України зобов'язує при організації роботи дотримуватися вимог чинного законодавства.
Зокрема, відповідно до пункту 200.11 статті 200 Кодексу за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. №1238 (далі — Перелік).
Однією з підстав, визначених у п. 7 Переліку, є наявність документально підтвердженої інформації про порушення платником норм податкового законодавства відповідно до пункту 78.1 статті 78 розділу II Кодексу, зокрема, якщо за наслідками отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби відповідно до підпункту 72.1.2.6 пункту 72.1 статті 72 Кодексу використовується інформація, що надійшла, в тому числі, від органів виконавчої влади про експортні та імпортні операції платників податків.
Тобто отримання податкової інформації щодо експортних операцій платників податків, яка свідчить про можливі порушення податкового законодавства, потребує додаткового дослідження в ході документальної позапланової виїзної перевірки.
Крім того, слід враховувати, що відповідно до пункту 6 Переліку підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки є також відсутність документальних планових перевірок протягом попередніх 24 послідовних звітних податкових періодів (місяців) (для платників податку з квартальним звітним періодом — протягом попередніх восьми послідовних звітних періодів).
Заступник директора Департаменту оподаткування юридичних осіб Л. ВОРОНЦОВА