Оскільки Iнструкція з ПДВ була затверджена Мінфіном, то і зміни до неї може вносити тільки це відомство. Що воно і зробило, затвердивши Наказом №1753 зміни до Iнструкції з ПДВ. Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування1.
Попередньо можна зазначити, що востаннє Iнструкція з ПДВ змінювалася ще в середині 2009 року. Тому зміни назріли вже давно, а фактично вони пов'язані з набранням чинності з 01.01.2011 р. нормами ПКУ щодо обліку ПДВ. Усі зміни можна розділити на три типи: 1) не зміни, а приведення у відповідність до законодавства, 2) просто зміни, 3) незрозумілі зміни. Розгляньмо їх за порядком.
Приведення у відповідність до законодавства
Оскільки податковий облік з початку минулого року вже не містить терміна «основні фонди», у тексті Iнструкції з ПДВ слово «фонди» у всіх відмінках замінили словом «засоби» у відповідних відмінках. Пам'ятаймо також, що розділ V ПКУ, на відміну від Закону про ПДВ, не містить заборони на включення сум ПДВ до податкового кредиту з придбаних легкових автомобілів, які використовуються в оподатковуваних операціях господарської діяльності. Але цю заборону містила чинна Iнструкція з ПДВ. Тому це неузгодження виправлене: змінена Iнструкція вже не міститиме такої заборони.
А ось ще один виняток, на який хочемо звернути вашу увагу. Раніше ті суб'єкти господарювання, які здійснювали експортні бартерні ЗЕД-операції, не мали права на податковий кредит з ПДВ за такими експортованими товарами (послугами), а суми ПДВ мали відноситися до витрат (тобто зараховуватися до первісної вартості виробничих запасів, товарів, ОЗ та НА або до витрат діяльності). Але ця заборона була давно, а вже з 2008 року її немає2. Проте Iнструкція з ПДВ її містила, а з набрання чинності Наказом №1753 вже не міститиме: з п. 10 Iнструкції з ПДВ вилучено вислів «та в разі експорту готової продукції, товарів, робіт, послуг шляхом бартерних (товарообмінних) операцій».
1 Наказ набрав чинності з 17.02.2012 р., опублікований в «ОВУ», №11/2012 (17.02.2012), ст. 436. З документом можна ознайомитися на нашому сайті www.dtkt.com.ua в «ДК» №11/2012 у розділі «Документи для роботи. — Додатки до друкованого «ДК».
2 Пункт 11.45 Закону про ПДВ (Закон втратив чинність з 01.01.2011 р.).
Також до приведення у відповідність до норм чинного законодавства можна віднести й викладення абзацу першого п. 6 Iнструкції з ПДВ у новій редакції. Це все зроблено на виконання норм підрозділу 3 розділу ХХ ПКУ, яким передбачено особливості обкладення ПДВ операцій з ввезення на митну територію України устаткування, обладнання та комплектуючих, що не виробляються в Україні, платниками податку — підприємствами суднобудівної промисловості. Втім, чогось нового і радикального зміна до Iнструкції з ПДВ не містить. Як і раніше, видача податкового векселя митному органу відображається за кредитом рахунків 51 «Довгострокові векселі видані» або 62 «Короткострокові векселі видані» у кореспонденції з дебетом субрахунка 643. У місяці, коли вексель буде погашено, бухгалтер повинен зробити проведення за дебетом рахунків 51, 61 чи 62 і кредитом рахунка 31. Одночасно робиться ще одне проведення — за дебетом субрахунка 641/ПДВ у кореспонденції з кредитом субрахунка 643.
Узгоджено з нормами чинного законодавства і п. 3 зміненої Iнструкції з ПДВ, який відповідає за ПК з ПДВ не за податковими накладними, а за іншими документами відповідно до п. 201.11 ПКУ. Нагадаємо, що такі суми ПДВ, на які платник має право на ПК без ПН (за транспортними квитками, готельними рахунками або рахунками, які виставляються платникові податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, також за касовими чеками (на суму не більше ніж 200 грн на день без ПДВ) відображаються в дебет 641/ПДВ з кредитом субрахунків 372 «Розрахунки з підзвітними особами» та/або 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».
Відповідно до п. 187.8 та п. 198.2 ПКУ, з урахуванням норм ст. 208 ПКУ, ПЗ і ПК з ПДВ у платника ПДВ (втім, точніше сказати — в отримувача послуги) виникає і при операціях постачання послуг нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України. Тому змін потребував і п. 4.1, що було й зроблено. Цей пункт викладено в новій редакції, яка відповідає нормам чинного законодавства з цього питання. Нагадаємо, що в місяці виникнення ПЗ з ПДВ при імпорті послуг бухгалтер робить проведення за дебетом 644 у кредит 641/ПДВ. Наступного місяця (коли виникає право на ПК з ПДВ) проведення зворотне — Д-т 641/ПДВ — К-т 644.
Пам'ятаємо, що у разі переведення виробничих ОЗ до складу невиробничих ОЗ на платника податку покладається обов'язок здійснити умовний продаж такого об'єкта за умови, якщо платник ПДВ попередньо скористався правом на ПК за таким об'єктом. Причому база оподаткування відповідно до п. 189.1 ПКУ визначається виходячи з їх балансової вартості на момент переведення. Так от, в Iнструкції з ПДВ тепер уточнено, що в такому разі (переведення виробничих ОЗ до складу невиробничих та в разі, якщо СГД скористався правом на ПК з ПДВ під час придбання такого ОЗ) проведення має бути таке: дебет 10 (11) з кредитом 641/ПДВ.
Також Мінфін намагався підправити норми щодо постачання товарів/послуг у межах посередницьких договорів. Що з того вийшло? З початку 2011 року (дати набрання чинності розділом V ПКУ) датою збільшення ПЗ та ПК з ПДВ при постачанні/отриманні товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами першої події (абзац другий п. 189.4 ПКУ). Тобто: тільки передав комітент товар на комісію (продаж) — у нього ПЗ, а у комісіонера, відповідно, — ПК з ПДВ. Щоправда, автору видається дивною норма п. 2.1 зміненої Iнструкції з ПДВ щодо того, що за дебетом рах. 641/ПДВ із кредитом рах. 631/68 відображатиметься право на ПК з ПДВ у разі отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління (до їх оплати). А все через те, що саме отримання комісійного товару в комісіонера на балансі не відображається, а відображається на позабалансовому субрахунку 024 «Товари, прийняті на комісію». Відповідно у комісіонера з комітентом у момент першої події (у нашому випадку — передачі товару) ще не виникають зобов'язання. То як можна в цьому випадку дебетувати субрахунок 641 із рахунками обліку зобов'язань? Класично все-таки, на думку автора, операція нарахування ПЗ у комітента відображається за дебетом рах. 643 із кредитом рах. 641/ПДВ, а право на ПК у комісіонера — за дебетом рах. 641/ПДВ із кредитом рах. 644 за першою подією. Такі проведення є логічнішими, але вони не за Iнструкцією. От коли комісіонер продаватиме цей товар чи отримає аванс за нього, то в комісіонера виникнуть ПЗ, які відобразяться за дебетом рахунка обліку доходів (70) з кредитом 641/ПДВ відповідно до зміненого п. 1.1 Iнструкції з ПДВ. Причому одночасно комісіонер повинен відобразити заборгованість перед комітентом шляхом вирахування з доходу як вартості товару з ПДВ (Д-т 704 К-т 377), так і самої суми ПДВ (методом сторно Д-т 704 К-т 644). Перерахування коштів за проданий товар від комісіонера до комітента не спричинить податкових наслідків. Ну і, звичайно, комісіонер не забуває нарахувати собі ПЗ з ПДВ за нараховану комісіонерську винагороду класичним проведенням Д-т 703 з К-т 641/ПДВ.
Щоправда, чомусь незмінними залишилися норми п. 5 Iнструкції з ПДВ щодо проведень з ПДВ при касовому методі обліку ПК та ПЗ з ПДВ. Утім, проведення там якраз і не мають змінюватись, але сама норма (зазначена в п. 5) не відповідає нормам ПКУ щодо цього методу. Адже норми п. 5.2 Iнструкції з ПДВ передбачають нарахування ПЗ із ПДВ платником податку у разі, якщо поставлені ним товари/послуги залишилися неоплаченими протягом трьох податкових місяців, наступних за місяцем, у якому відбулася їх поставка платником податку. Такі вимоги були передбачені в Законі про ПДВ, але в ПКУ їх немає.
Дивні зміни
До дивних змін автор віднесла би зміни, які стосуються проведення при нарахуванні ПЗ з ПДВ при перевищенні звичайної ціни продажу товарів/послуг над фактичною ціною постачання. Iнструкція з ПДВ говорить, що це треба зробити в дебет рахунка 643, звичайно, з кредитом рахунка 641/ПДВ. Але яким чином цей рахунок 643 має закритися — невідомо, на це Iнструкція відповіді не дає. На думку автора, це «мертве» проведення, яким не користуватимуться. Як і раніше, такі нараховані ПЗ відноситимуться до дебету рахунків обліку витрат діяльності платника ПДВ або ж закривати той-таки рекомендований Мінфіном субрахунок 643 на рахунок обліку витрат діяльності.
Ще одна дивна зміна викладена в п. 4.2 Iнструкції з ПДВ (раніше такої норми не було взагалі). Стосується вона імпорту товарів, точніше, ввезення товарів на митну територію України, тільки чомусь в Iнструкції зазначено, що товар ввозиться нерезидентом. Можливо, саме для нерезидента і розрахований п. 4.2 Iнструкції з ПДВ? Але для чого нерезиденту читати Iнструкцію з бухгалтерського обліку ПДВ? I так зрозуміло, що за українським митним законодавством при імпорті товарів на митну територію України треба сплатити ПДВ. Так от, п. 4.2 зазначає, що сума ПЗ з ПДВ відображається за кредитом субрахунка 641/ПДВ, але не уточнює, з дебетом якого рахунка. А фактично (і це знають всі імпортери) такі ПЗ з ПДВ при ввезенні товарів на митну територію України не відображаються за кредитом субрахунка 641/ПДВ через те, що розрахунки відбуваються між митницею та імпортером. Тому сплата податку (ПЗ із ПДВ) відображається банальним проведенням з кредиту 311 у дебет розрахунків з митницею (377 чи 685), і сума ця може бути більшою за фактично нараховане ПЗ. А вже маючи ВМД, імпортер суму ПДВ відносить у дебет 641/ПДВ з кредитом 377 (685) субрахунка і відображає в рядку 12.1 декларації з ПДВ.
Зміни для сільськогосподарських підприємств
Зміни обліку ПДВ для таких специфічних платників ПДВ були просто необхідні, все через те, що зміненим було саме законодавство щодо оподаткування такої діяльності. Нагадаємо, що спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства передбачено ст. 209 ПКУ.
Ті підприємства, які обрали спеціальний режим оподаткування, як і раніше, мають вести облік як податкових зобов'язань, так і податкового кредиту з ПДВ за операціями, що оподатковуються за спеціальним режимом, окремо (для прикладу, на окремо виділеному субрахунку 641/ПДВ-СР1). Відповідно до п. 209.2 ПКУ, перевищення ПЗ на ПК залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства, і такі суми ПДВ акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків. Зі спецрахунка суми ПДВ можуть використовуватися виключно на певні, зазначені в законодавстві, цілі . Тому змінена Iнструкція (п. 13.2) на виконання цих вимог зазначає, що бухгалтер має зробити такі проведення:
1) за дебетом субрахунка 641/ПДВ-СР і кредитом рахунка 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» — на суму перевищення ПЗ над ПК, що визначається сільськогосподарським підприємством за операціями зі спеціальним режимом оподаткування;
2) за дебетом субрахунка 313 «Iнші рахунки в банку в національній валюті» і кредитом субрахунка 311 «Поточні рахунки в національній валюті» — на суму перерахування зазначених сум ПДВ з поточного рахунка на спеціальний рахунок;
1 ПДВ-СР — рахунок обліку ПДВ спеціального режиму оподаткування.
3) за дебетом рахунка 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» в кореспонденції з кредитом субрахунка 719 «Iнші доходи від операційної діяльності» — на суму використання цільового фінансування сільськогосподарські підприємства.
Цілі, на які можуть використовуватися суми ПДВ зі спецрахунків
Згідно зі спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку — для інших виробничих цілей.
Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Пункт 209.2 ПКУ
Раніше (до змін) бухгалтер сільськогосподарського підприємства за операціями зі спеціальним режимом оподаткування відображав перевищення ПЗ над ПК проведенням за Д-т 641 з К-т 70. Тепер такого проведення робити не треба.
У разі ж перевищення ПК на ПЗ при спеціальному режимі оподаткування на виконання вимог п. 209.3 ПКУ така різниця не підлягає бюджетному відшкодуванню та зараховується до складу ПК наступного звітного (податкового) періоду. Тому змінений п. 13.3 Iнструкції з ПДВ рекомендує скористатися проведенням «...за кредитом аналітичного субрахунка 644 «Податковий кредит» рахунка 64 «Розрахунки за податками й платежами». Дивне однобоке проведення. Раніше (до змін) мало робитися проведення в Д-т 901 з К-т 641. Утім, це проведення було співзвучним з проведенням щодо відображення перевищення ПЗ у доходи.
На думку автора, за звітний місяць субрахунок 641/ПДВ-СР має бути без залишку. Тому, якщо ПЗ > ПК, бухгалтер робить проведення на різницю (ПЗ мінус ПК) у дебет рах. 641/ ПДВ-СР із кредитом рах. 484 «Iнші кошти цільового фінансування». Таким чином рахунок 641/ПДВ-СР закривається на кінець звітного періоду. Коли ж ПК > ПЗ, тобто кредит більший, ніж зобов'язання, то різницю (ПК мінус ПЗ) підприємство може зарахувати до ПК наступного звітного періоду. Тому, щоб у звітному періоді закрити субрахунок 641/ПДВ-СР, бухгалтер має зробити проведення: дебет 644 з кредитом 641. А на наступний звітний період, щоб відобразити своє право на податковий кредит, на цю суму треба зробити зворотне проведення — дебет 641 з кредитом 644.
Нелогічним і нерозумним видається автору те, що в Iнструкції з ПДВ залишається норма п. 13.4, яка зазначає, які мають бути проведення у разі вивезення (експорту) сільськогосподарської продукції (послуг) за межі митної території України, адже в цьому випадку сільськогосподарські платники ПДВ мають право на бюджетне відшкодування. Iнструкція з ПДВ зазначає, що треба зробити проведення за дебетом субрахунка 641 і кредитом рахунка 70. Утім, таке проведення було логічним, коли була чинною стара норма п. 13.3 (суми перевищення ПК над ПЗ відображали в Д-т 901 з К-т 641). Тобто на сьогодні можна вважати проведення, наведені в п. 13.4 Iнструкції з ПДВ, «мертвими» та неактуальними. Нагадаємо, що оскільки відповідно до п. 209.4 ПКУ бюджетне відшкодування здійснюється в загальному порядку, то, на думку автора, дебетовий залишок субрахунка 641/ПДВ-СР, який свідчить, що держава винна підприємству ПДВ, тому слід закрити на звичайний рахунок 641/ПДВ. I все тому, що відшкодування здійснюється в звичайному порядку. Коли ж ПДВ буде відшкодовано з бюджету на поточний рахунок підприємства-експортера, то відповідно буде зроблене проведення з дебету 311 у кредит 641/ПДВ.
Нагадаємо: в «ДК» №8/2012 було надруковано статтю «Облік ПДВ у сільгосппідприємств», де автор у таблиці 3 рекомендувала свої проведення щодо обліку розрахунків за ПДВ у таких специфічних підприємств. Як бачимо, деякі з наведених у статті проведень вже не актуальні.
Нормативна база
- ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
- Наказ №1753 — наказ Мінфіну від 27.12.2011 р. №1753 «Про затвердження Змін до Iнструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість».
- Iнструкція з ПДВ — Iнструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затверджена наказом Мінфіну від 01.07.97 р. №141.
Галина БЕДНАРЧУК, «Дебет-Кредит»