Лист ПФУ від 18.10.2011 р. №22373/03-20
У коментованому листі ПФУ робить такий висновок: порядок нарахування єдиного внеску поширюється на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час. У такому разі єдиний внесок нараховується на суму, яка визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які її нараховано. Наприклад, якщо в листопаді нараховується премія за III квартал працівникові, який звільнився у жовтні, то сума премії розподілиться пропорційно на три місяці третього кварталу і буде базою для нарахування та утримання ЄСВ. У звітності до ПФУ це нарахування відобразиться в місяці нарахування, тобто листопаді, але з обов'язковим зазначенням в таблиці 6 форми №Д41 місяця та року, за який проведено нарахування, та з кодом типів нарахування 1, як сума заробітної плати (доходу) за відпрацьований час після звільнення з роботи.
1 Додаток 4 затверджений Постановою правління ПФУ від 08.10.2011 р. №22-2.
А от якщо звільненим особам виплачуються суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основних і додаткових) відпусток, які є платою за невідпрацьований час (пп. 2.2.12 Iнструкції від 13.01.2004 р. №5), то на ці суми компенсацій єдиний внесок не нараховується. Так стверджується в коментованому листі. Зазначені суми у звітність до ПФУ не потраплять. Проте роботодавцям слід пам'ятати, що так треба робити тільки у разі, якщо згадані нарахування проводяться звільненим на дату здійснення нарахувань особам. Якщо ж компенсація у разі невикористання щорічних (основних і додаткових) відпусток проводиться працівникам, які ще перебувають у трудових відносинах, то, звичайно, такі нарахування у складі додаткової заробітної плати відносяться до фонду оплати праці та мають обкладатись ЄСВ.
Це не перший лист ПФУ, де робиться аналогічний висновок (див. лист ПФУ від 03.03.2011 р. №4149/05-10 у «ДК» №30/2011).
Читачеві слід звернути увагу й на таке. Якщо роботодавець через ті чи інші обставини при звільненні працівника не виплатив йому компенсацію за невикористані відпустки або не провів якихось інших виплат, а працівник подав на нього до суду, то суд присудить роботодавцю розрахуватися з працівником. Причому ці виплати будуть двоякі — компенсація за відпустки та середня заробітна плата за вимушений прогул. Тобто компенсація не обкладатиметься ЄСВ, а середня заробітна плата за вимушений прогул має обкладатись єдиним соціальним внеском та відповідно відображатись у звітності до ПФУ. Принаймні так зазначено в листах ПФУ. Але слід нагадати, що перелік видів виплат, на які не нараховується ЄСВ, затверджено постановою Кабміну від 22.12.2010 р. №1170. Там у списку виплат, які не підлягають обкладенню ЄСВ, під номером 5 зазначені відшкодування, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні. Що саме належить до такого відшкодування? Чи можна до цих виплат віднести й середню заробітну плату за вимушений прогул, яку суд присудив виплатити звільненому працівникові? Можливо, варто звернутися до ПФУ за додатковими роз'ясненнями?
Тим більше, що в іншому своєму листі від 12.10.2011 р. №21737/03-20 (див. «ДК» №04/2012 ПФУ зазначає, що ЄСВ на суми зарплати, стягнутої виконавчою службою за рішенням суду на користь працівника, не нараховується.
Галина БЕДНАРЧУК, «Дебет-Кредит»