Лист ДПСУ від 11.11.2011 р. №5402/6/15-1215
ДПСУ коментованим листом розглянула питання щодо операцій з основними засобами між філією та головним підприємством (далі — ГП).
Справді, як ми пам'ятаємо, відокремлені підрозділи (крім представництв) юридичної особи — головного підприємства можуть бути як окремими платниками на прибуток, так і платити цей податок консолідовано. Також пам'ятаємо, що відокремлений підрозділ не є окремою юридичною особою, а діє на підставі затвердженого головним підприємством положення (ч. 4 ст. 64 ГКУ). Як філії, так і представництва можуть наділятися майном юридичної особи, що їх створила (ч. 3 ст. 95 ЦКУ). Відповідно при передачі майна від головного підприємства своїм відокремленим підрозділам перехід права власності не відбувається, операція здійснюється в межах однієї юридичної особи. I, як правильно зазначено в коментованому листі, під час передачі ОЗ від юридичної особи (головного підприємства) своєму відокремленому підрозділу право власності на них не передається, відокремлений підрозділ тільки наділяється ним для провадження господарської діяльності. Тому така передача не підпадає ні під операцію постачання, ні під безоплатне отримання ОЗ, адже маємо справу з переміщенням ресурсів між підрозділами однієї юридичної особи. А така операція переміщення не є реалізацією, тобто доходи та витрати при таких операціях не виникають, а відповідно не виникає і об'єкт оподаткування для ПДВ. Такий висновок випливає з норм пп. 135.5.4 ПКУ. Аналогічно не матиме наслідків у податковому обліку головного підприємства операція повернення переданого філії майна, наприклад, у зв'язку з її ліквідацією за рішенням засновників.
Проте статус філії як окремого платника податку впливає на її право зменшувати оподатковуваний прибуток на суму амортизаційних нарахувань, нарахованих на одержані від головного підприємства об'єкти основних засобів. От тут відповідь у листі головного податкового органу нечітка, а точніше — незрозуміла. Процитуймо її дослівно: «Відповідно до п. 144.1 ст. 144 Кодексу амортизації підлягають витрати на придбання основних засобів для їх використання в господарській діяльності. Тому право на нарахування амортизації має той платник податку на прибуток, яким фактично було понесено витрати на придбання основних засобів і у якого вони відображені на балансі». Цілком логічно, що амортизації підлягають витрати, але коли ГП передало ОЗ на філію, причому виділену на окремий баланс, то такий ОЗ вже не може бути на балансі ГП. Цілком закономірно, що такий переданий основний засіб перебуває на балансі філії. I тому, якщо філія є окремим платником податку на прибуток, але не витрачалася на придбання переданого ОЗ, то дві умови (витрати на придбання та перебування на балансі), наведені в листі, не виконуються, а отже, філія права на амортизацію ОЗ не має. Але ГП, яке понесло витрати на придбання ОЗ, але не має ОЗ на балансі, бо передало його, також не може амортизувати такий переданий об'єкт. Такий висновок випливає з листа. I що виходить? Основний засіб є, він використовується в господарській діяльності (байдуже ким — філією чи самим ГП), але ніким не амортизується, а отже, не зменшує об'єкт обкладення податком на прибуток ні у філії, ні у ГП, бо так вважає головний податковий орган. Але таким чином порушується принцип нарахування та відповідність доходів і витрат.
Суб'єктам господарювання, котрі мають філії, виділені на окремий баланс, і які зіткнулися з подібними ситуаціями, можемо порадити: на нашу думку, амортизація в податковому обліку має нараховуватися не за місцем зберігання, тобто філією, якщо філія балансова, а ГП, яке понесло витрати на придбання ОЗ. У разі передання ОЗ на безбалансову філію амортизація продовжує нараховуватися ГП.
Галина БЕДНАРЧУК, «Дебет-Кредит»