Лист ДПСУ від 19.08.2011 р. №22345/7/22-3317
У коментованому листі контролюючий орган нагадує суб'єктам ЗЕД, які здійснюють операції з давальницькою сировиною1, що такі операції, як і раніше, здійснюються у порядку, встановленому Законом про давальницьку сировину2.
Відповідно порядок здійснення операцій з давальницькою сировиною у сфері ЗЕД з прийняттям ПКУ не змінився. Сировина ввозиться у митному режимі переробки, відповідно до ст. 229 МКУ3.
Порядок обкладення ПДВ ввезення на митну територію України давальницької сировини іноземним замовником та вивезення виробленої з неї готової продукції врегульовано ст. 204 ПКУ. При ввезенні давальницької сировини для здійснення переробки на митній території України діє повне умовне звільнення від оподаткування (мита, податків та зборів). У цьому випадку український виконавець видає органу ДПС за місцезнаходженням суб'єкта госпдіяльності, який здійснює операції з давальницькою сировиною, простий авальований вексель на сплату ввізного мита, податків та зборів з відстроченням платежу на строк переробки давальницької сировини.
Такий строк не повинен перевищувати максимальний строк, встановлений Законом про давальницьку сировину. Відповідно до п. 2 ст. 2 Закону про давальницьку сировину, вексель видається зі строком платежу, що дорівнює строку здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більш як 90 к. д. з моменту оформлення ВМД.
Тому суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності у разі, якщо вони ввозять давальницьку сировину окремих товарних позицій, які підпадають під Перелік №26-р4, можуть видавати органу ДПС прості векселі.
1 Сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб'єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб'єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їхньому власникові або за його дорученням іншій особі, пп. 14.1.41 ПКУ. З урахуванням пп. 14.1.134 ПКУ.
2 Закон України від 15.09.95 р. №327/95-ВР «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах».
3 Митний кодекс України від 11.07.2002 р. №92-IV.
4 Розпорядження КМУ від 21.01.2006 р. №26-р «Про застосування простого векселя за окремими товарними позиціями у разі здійснення операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах».
Порядок видачі відстрочення та оплати (погашення) векселя (письмового зобов'язання), що видається СГД при здійсненні операції з давальницькою сировиною у сфері ЗЕД, затверджено наказом ДПА України від 25.02.2002 р. №83 (далі — Порядок №83).
Пунктом 8 ст. 2 зазначеного Закону передбачено, що контролюючий орган має право надавати відстрочення щодо погашення векселя до настання строку фактичного відвантаження готової продукції іноземному замовнику. Відповідно до п. 21 Порядку №83, дозвіл на відстрочення оплати векселя може надаватися на строк, що не перевищує 90 днів, який за подальшої потреби може бути продовжено шляхом видачі нового дозволу на відстрочення. Таке відстрочення надається в межах одного бюджетного року. Загальний термін відстрочення оплати (погашення) векселя не може перевищувати 270 днів.
У коментованому листі податківці зазначають: «Перенесення строків відстрочення погашення векселя (письмового зобов'язання) надається під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 ПК». Але у п. 29 Порядку №83 сказано, що відстрочення оплати векселя надається на умовах податкового кредиту. Плата за користування податковим кредитом вноситься векселедавцем виходячи з облікової ставки НБУ від суми, визначеної у векселі. Плата за користування податковим кредитом нараховується та сплачується щомісяця рівними частками. У разі невнесення СГД щомісячної плати за користування податковим кредитом ДПI в односторонньому порядку скасовує дозвіл на відстрочення векселя і погашає вексель шляхом стягнення вексельних сум у порядку, що регулює погашення податкового боргу. I, на нашу думку, тільки у цьому випадку починають діяти норми п. 129.4 ПКУ, який встановлює порядок нарахування пені на суму податкового боргу.
Отже, на наш погляд, у разі оформлення податкового векселя у межах строку його дії плата за користування не справляється, а от у випадку відстрочення його погашення переробник щомісяця здійснює плату за користування податковим кредитом.
Відповідно до п. 20 Порядку №83, «Непогашений вексель, яким узяті векселедавцем податкові зобов'язання зі сплати до бюджетів або державних цільових фондів мита, податків та зборів у порядку та в терміни, визначені Законом, визнається податковим боргом, стягнення якого здійснюється відповідно до вимог законодавства». Виданий вексель має бути вчасно погашений. Або у переробника може виникнути податковий борг.
Якщо відбувається часткове вивезення готової продукції за межі митної території України, погашення векселя здійснюється на відповідну частку.
Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»