Лист Мінекономіки від 18.07.2011 р. №4201-26/1134
Правила Міжнародної торгової палати з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі IНКОТЕРМС визначають відповідальність продавця і покупця при постачанні товарів та призначені допомогти сторонам при виконанні торгових операцій уникнути розбіжностей. Перегляд правил IНКОТЕРМС був викликаний необхідністю точнішого формулювання термінів. Нова редакція цих правил (далі — IНКОТЕРМС-2010)1 містить низку суттєвих відмінностей від IНКОТЕРМС-2000.
Обов'язковість застосування правил IНКОТЕРМС при укладенні договорів закріплена, зокрема, п. 4 ст. 265 ГКУ, п. 10-1 ст. 1 МКУ, ст. 8 Закону «Про транспортно-експедиторську діяльність2 тощо.
При цьому базисні умови поставки товарів (робіт, послуг) у ЗЕД-договорах зазначаються відповідно до чинної редакції IНКОТЕРМС3.
1 Новий текст був опублікований Міжнародною торговою палатою (International Chamber of Commerce) і застосовується з 1 січня 2011 року паралельно із попередніми редакціями IНКОТЕРМС.
2 Закон України від 01.07.2004 р. №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність».
3 Пункт 1.5 Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом Мінекономіки від 06.09.2001 р. №201.
З цього приводу ДМСУ своїм листом від 30.05.2011 р. №11.1/2-12.2/8256-ЕП звертає увагу на відсутність обмежень у застосуванні IНКОТЕРМС-2010 при укладенні ЗЕД-договорів (контрактів) суб'єктами ЗЕД. Звідси можна зробити висновок, що Держмитниця не заперечує, тобто фактично погоджується з використанням правил IНКОТЕРМС в різних редакціях.
Крім того, необхідність застосування правил IНКОТЕРМС була підтверджена Указом Президента від 04.10.94 р. №567/94 (у редакції Указу від 01.07.95 р. №505/95). Також відповідно до цього Указу Кабмін був зобов'язаний забезпечувати опублікування правил IНКОТЕРМС і наступних змін до них державною мовою. Такі зміни застосовувалися через 10 днів після їх опублікування у газеті «Урядовий кур'єр» — «до відносин, що виникають у зв'язку з договорами, в тому числі зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними після опублікування відповідних змін».
У світлі вищезазначеного у суб'єктів господарювання не виникає сумніву стосовно доцільності та необхідності застосування правил IНКОТЕРМС у ЗЕД-відносинах, проте залишаються питання, чи правомірним є використання попередньої редакції правил, чи можна взагалі обійтися без IНКОТЕРМС — за операціями, що здійснюються на митній території України. Масла у вогонь підлив Указ Президента від 19.05.2011 р. №589/2011, відповідно до якого з 26.05.2011 р. Указ №567 втратив чинність.
«Еволюція» точки зору Мінекономіки щодо застосування правил IНКОТЕРМС досить цікава:
1) спочатку (лист від 10.06.2011 р. №4201-24/939) це відомство (підтвердивши необхідність застосування цих правил у ЗЕД-договорах у будь-якій редакції) дійшло висновку, що на підставі п. 4 ст. 179 ГКУ — за принципом вільного волевиявлення — сторони мають право погоджувати на власний розсуд будь-які умови договору, які не суперечать законодавству. Тобто фактично Мінекономіки допускало необов'язковість застосування IНКОТЕРМС в інших, ніж ЗЕД, торгових операціях між українськими госпсуб'єктами;
2) проте у коментованому листі від 18.07.2011 р. №4201-26/1134, на відміну від попереднього, Міністерство економіки України жодним словом не згадує про необов'язковість застосування правил IНКОТЕРМС в операціях, які не належать до ЗЕД, хоча й повторює тезу щодо відсутності відповідальності за невикористання цих правил при укладенні договорів між українськими госпсуб'єктами.
Зі свого боку зазначимо, що втрата чинності Указом №567 фактично звільняє Кабмін від обов'язку оприлюднення правил IНКОТЕРМС (через 10 днів після чого вони могли бути застосовані СГД), чим фактично позбавляє усіх суб'єктів господарювання можливості застосування єдино правильної редакції цих правил. Насправді і нинішня (лояльна!) позиція Мінекономіки, і правова неврегульованість цього питання не тішать госпсуб'єктів. Просто вкотре через законодавчий безлад з'явилася ще одна проблема.
Наталія КУЦМIДА, «Дебет-Кредит»