Ухвала Київського апеляційного адмінсуду від 26.04.2011 р. у справі №2а-14363/10/2670
ПОЗИЦІЯ ДПI. Вважає незаконним формування ПК, бо за даними інформаційних систем ДПАУ податкові декларації контрагентів ТзОВ мають статус «недійсні», що, на думку ДПI, поширюється і на видані податкові накладні.
ПОЗИЦІЯ ТЗОВ. ТзОВ та його контрагенти зареєстровані платниками ПДВ, тож податкові накладні дійсні та мають усі реквізити. До перевірки подано всі документи, які зазвичай супроводжують та підтверджують фактичну поставку товару.
РІШЕННЯ СУДУ. Спірні суми податкового кредиту сформовані позивачем на підставі податкових накладних з урахуванням розрахунків коригування щодо відносин з ТзОВ «Т», ПП «М», ТзОВ «А».
Щодо фактичних господарських відносин позивача з контрагентами у контексті спірних відносин, то судом першої інстанції встановлено, що зазначені підприємства зареєстровані платниками ПДВ відповідно до наданих суду свідоцтв.
ДПI не заперечує фактичного здійснення операцій з поставки металопродукції з цими контрагентами і під час розгляду не надала жодних доказів, які б ставили під сумнів фактичне здійснення цих операцій.
Проте суть позиції податкового органу, якою він обґрунтовує незаконність формування позивачем сум податкового кредиту, полягає у тому, що за даними інформаційних систем ДПАУ податкові декларації контрагентів позивача мають статус «недійсні», що за висновком відповідача поширюється і на податкові накладні, видані цими постачальниками позивачу.
Утім, судом встановлено, що за офіційною інформацією, яка розміщена на офіційному сайті ДПАУ в розділі «Дані про платників ПДВ», свідоцтва зазначених контрагентів про реєстрацію платниками ПДВ станом на час розгляду справи є чинними.
Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові накладні з урахуванням розрахунків коригування до окремих із них видані за оподатковуваними операціями за ставкою 20%, що відповідає вимогам і правилам пп. 3.1.1, п. 4.1, п. 4.5, пп. 6.1.1 Закону про ПДВ. Зазначені податкові накладні за формою та змістом відповідають вимогам, встановленим наведеним Законом та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПАУ від 30.05.97 р. №165, стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі, наведені в них дані відповідають та кореспондують з даними видаткових накладних та платіжних документів.
Усі вищезгадані контрагенти позивача на момент вчинення господарських операцій та видачі податкових накладних були зареєстровані платниками ПДВ. Видача ними податкових накладних за операціями, фактичне здійснення яких відповідачем не заперечується та не спростовується, є правомірною.
У взаємозв'язку з вищенаведеним суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що Закон про ПДВ не містить такої підстави для невизнання права покупця на податковий кредит, як визначення в інформаційній системі ДПАУ статусу декларацій контрагентів покупця як недійсних.
ВІД РЕДАКЦІЇ. У контексті цього судового рішення вважаємо за потрібне звернути увагу на підтвердження платниками саме факту поставки товарів. Адже акти перевірки взаєморозрахунків із платниками податку містять посилання не лише на відсутність права формувати ПК за отриманими податковими накладними (з різних причин), а й на відсутність підтвердження того, що госпоперація фактично відбулася. Причому суд під час розгляду спорів із податковими органами насамперед досліджує питання доставки товару, зокрема відповідних документів, що підтверджують факт транспортування та зберігання таких товарів. Тож варто наперед подбати про наявність таких документів.
Підготувала Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»