Лист ДПАУ від 27.04.2011 р. №11920/7/15-0217
Податкові органи вже давно взяли за звичку врегульовувати окремі пробіли у положеннях чинного податкового законодавства листами та методичними рекомендаціями. Всі пам'ятають ситуації з камеральними перевірками до прийняття чинного ПКУ, щодо яких Закон №2181 не встановлював жодних термінів, прав та обов'язків, які б могли якщо не захистити права платників податків, то хоча б дати можливість оскаржити дії посадових осіб органів ДПС.
Адже дуже часто на практиці виникали ситуації, коли податкова звітність перевірялась один раз на рік, та, як наслідок, платники податків отримували листи про прийняття декларацій до відома чи взагалі про неприйняття декларації через порушення правил її заповнення. Тоді на виконання вимог пп. 4.1.2 Закону №2181 платники податків мали подавати нову декларацію з виправленими показниками та сплачувати штраф.
Багато хто з платників податків знають, що за наслідками таких перевірок могли не визнавати ВВ чи ПК. Але головне, що це могло статися у будь-який момент після подання декларації за відповідний період протягом 1095 днів.
Мін'юст ще торік запропонував зареєструвати всі листи та методрекомендації, що видаються ДПАУ та встановлюють чи змінюють права та обов'язки платників податків, але це не вплинуло на ситуацію. Не змінилася ситуація і з прийняттям ПКУ.
Адже коментованим листом ДПАУ наводить форму акта камеральної перевірки з податку на прибуток (можна сказати, фактично затверджує її). Хоча попередньо акт камеральної перевірки з податку на прибуток та порядок проведення такої перевірки був затверджений Наказом ДПАУ від 05.12.2008 р. №761 (не зареєстрований у Мін'юсті).
Причому відповідно до п. 76.1 ПКУ строки для проведення такого виду перевірок не встановлені, чим скористалася ДПАУ і наголосила, що вся податкова звітність з податку на прибуток повинна бути камерально перевірена до настання термінів подання наступної за поданою звітності. Ми писали на сторінках нашого тижневика (див. «ДК» №5/2011) про різні види перевірок, які можуть проводити податкові органи у світлі ПКУ, в тому числі і про камеральні перевірки.
Щодо оформлення камеральних перевірок, то відповідно до п. 86.2 ПКУ за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, що підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Під час перевірки мають з'ясовуватися такі питання:
1) чи не порушено термін подання звітності;
2) чи правильно визначено об'єкт оподаткування та нараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток. На нашу думку, у цьому разі перевіряється, так би мовити, «математика», тобто чи не допущені методологічні помилки. I це цілком логічно, бо все-таки ця перевірка відбувається виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Тобто аналізувати правильність віднесення чи невіднесення певних сум до витрат чи доходів — не в компетенції камеральної перевірки;
3) чи своєчасно сплачено визначене платником податку грошове зобов'язання.
Що варто взяти до уваги в цій ситуації? Оскільки відповідно до п. 76.2 ПКУ на порядок оформлення результатів камеральної перевірки поширюються вимоги статті 86 Кодексу (точніше п. 86.7 ПКУ), то це означає, що платник податків, який підписав акт камеральної перевірки, але не згоден із викладеними в акті фактами, має право:
1) подати заперечення до акта протягом 5 днів з дня його отримання;
2) брати участь у розгляді заперечень, про що податковий орган зобов'язаний повідомити платника податків;
3) оскаржити прийняте за результатами камеральної перевірки та з підстав, наведених в акті, податкові повідомлення-рішення в порядку адміністративного оскарження чи безпосередньо до адмінсуду (п. 86.7 ПКУ).
Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»