Постанова ВСУ від 15.11.2010 р.
ПОЗИЦІЯ ВАТ. Не підтримує позов, оскільки боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після запровадження мораторію, але пеня та штраф за їх неналежне виконання не нараховуються, тож у позові про стягнення штрафу за невиконання планів перевезень треба відмовити.
ПОЗИЦІЯ ДПI. Просить стягнути штраф за невиконання плану перевезення, оскільки у відправника виникає зобов'язання сплатити грошову суму лише за перевезення. Стягненням штрафу забезпечується виконання зобов'язання щодо використання поданих вагонів і контейнерів.
РІШЕННЯ СУДУ. Відповідно до ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Тобто у відправника виникає зобов'язання сплатити певну грошову суму лише за перевезення вантажу.
Як зазначено у ст. 106 Статуту залізниць України, затвердженого постановою КМУ від 06.04.98 р. №457, за невикористання вантажовідправником поданих вагонів і контейнерів чи відмову від вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень сплачується штраф. Таким чином, стягненням зазначеної суми забезпечується виконання не грошового зобов'язання, а зобов'язання щодо використання поданих вагонів і контейнерів.
Відповідно до абз. 24 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів — зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про запровадження мораторію.
Частина 4 ст. 12 цього самого Закону передбачає, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання саме грошових зобов'язань.
Враховуючи викладене, висновок Вищого господарського суду України про те, що штрафом, який стягується позивачем, було забезпечено негрошове зобов'язання, тож положення ч. 4 ст. 12 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на правовідносини, що виникли між сторонами, не поширюється, є правильним.
ВІД РЕДАКЦІЇ. Цілком погоджуємося з цим висновком.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного соціального внеску, податків і зборів (обов'язкових платежів).
До інших санкцій (п. 4 ст. 12 Закону №2343) за невиконання чи неналежне виконання цих зобов'язань, на які поширюється дія мораторію, слід віднести й адміністративний арешт активів (майна) (п. 44 Постанови пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 р. №15 «Про судову практику в справах про банкрутство»).
Причому оскільки адмінарешт застосовується й у разі продажу майна у податковій заставі без згоди податкового органу (п. 92.3, пп. 94.2.1 ПКУ), то незважаючи на вищенаведене рішення суду, така санкція також підпадає під дію мораторію й у разі відкриття справи про банкрутство після 01.01.2011 р.
Підготувала Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»