Ухвала ВАСУ від 19.10.2010 р. у справі №К-20655/06
ПОЗИЦІЯ ПП. ПП правомірно включило до ВВ підприємства витрати на відрядження генерального директора, оскільки підтвердженням є посвідчення про відрядження з відмітками про відрядження.
ПОЗИЦІЯ ДПI. ДПI вважає, що ПП не має права на ВВ, позаяк відрядження генерального директора не пов'язане із госпдіяльністю підприємства, чим порушуються вимоги пп. 5.4.8 Закону про прибуток.
РІШЕННЯ СУДУ. ПП включило до валових витрат підприємства 666,00 грн витрат на відрядження генерального директора М.I.О. за авансовим звітом без наявності наказу на відрядження із зазначенням мети та посвідчення про відрядження.
Згідно з вимогами пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону про прибуток до складу ВВ включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 — 5.7 цієї статті.
За пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 згаданого Закону до ВВ включаються витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат відрядженої особи. Зазначені витрати можуть бути включені до складу валових витрат платника податку лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхових полісів тощо.
Податковий орган вважає єдиним мотивом безпідставного включення позивачем до ВВ підприємства витрат на відрядження генерального директора ПП у сумі 666,00 грн відсутність зв'язку цього відрядження із госпдіяльністю підприємства. Проте судами за наслідками дослідження наявного у матеріалах справи посвідчення про відрядження було спростовано таке твердження ДПI з огляду на зазначену у цьому посвідченні мету відрядження, а саме розширення ринку збуту, пошук партнерів.
З огляду на те, що будь-яких інших доводів щодо незаконності обліку зазначених витрат (як-от відсутність їх документального підтвердження) податковим органом не наведено, слід погодитися з висновком судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості включення позивачем цих витрат до ВВ підприємства.
ВІД РЕДАКЦІЇ. Нагадаємо, що нові положення в частині включення до податкових витрат платника витрат на відрядження наведені у пп. 140.1.7 ПКУ та повинні застосовуватись вже починаючи з 01.04.2011 р. При цьому приписи цієї норми дозволяють включати до складу витрат платника податку будь-які витрати на відрядження за наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з діяльністю такого платника податку, зокрема (але не виключно): запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи у переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається із госпдіяльністю платника податку.
Крім того, у разі використання авто відрядженого працівника до податкових витрат також включаються витрати на страхування його життя або здоров'я чи його цивільної відповідальності (у разі використання транспортного засобу), за умови, що таке є обов'язковим на території країни перебування (абз.15 п. 140.1.7 ПКУ).
Підготувала Наталія КАНАРЬОВА, «Дебет-Кредит»