Акцизний податок, запроваджений розділом VI Податкового кодексу України, є аналогом акцизного збору. Верховна Рада прийняла остаточний варіант Кодексу 02.12.2010 р., а Президент України підписав його 3 грудня1. Розгляньмо далі деякі загальні аспекти акцизного податку, що містяться у Податковому кодексі. У наступних номерах читайте продовження матеріалу.
Статтею 9 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) акцизний податок віднесено до складу загальнодержавних податків і зборів. Відповідно до пп. 14.1.4 ПКУ акцизний податок — це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, який включається до ціни таких товарів (продукції). Тут підакцизними товарами (продукцією) є товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку. До них віднесено:
— спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;
— тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
— нафтопродукти, скраплений газ;
— автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.
1 Опублікований у газеті «Голос України» від 04.12.2010 р. №229-230.
Під реалізацією підакцизних товарів пп. 14.1.212 і 213.1 ПКУ розуміють відвантаження підакцизних товарів на митній території України «згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини».
Крім того, ПКУ введено поняття мінімального акцизного податкового зобов'язання. Відповідно до його пп. 14.1.114 це «мінімальна величина податкового зобов'язання зі сплати акцизного податку з сигарет, виражена у твердій сумі за 1000 штук сигарет одного найменування, реалізованих на митній території України чи ввезених на митну територію України».
Платники та об'єкт оподаткування
Платники. Статтею 212 ПКУ визначено коло платників, до яких належать:
— виробники підакцизних товарів (продукції) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини (при цьому акцизний податок виробнику сплачують замовники, за дорученням яких виробляються підакцизні товари (продукція) з давальницької сировини);
— імпортери підакцизних товарів (продукції);
— фізособи (як резиденти, так і нерезиденти), які ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню (відповідно до митного законодавства);
— особи, які реалізують:
1) конфісковані підакцизні товари (продукцію);
2) підакцизні товари (продукцію), визнані безхазяйними або за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання;
3) підакцизні товари (продукцію), які переходять у власність держави за правом успадкування або на інших законних підставах (якщо ці товари/продукція підлягають реалізації в установленому законодавством порядку);
— особи, які реалізують (передають у володіння, користування чи розпорядження) підакцизні товари (продукцію), які були звільнені від оподаткування (за п. 213.3 ПКУ) при ввезенні на митну територію України;
— особи, на яких покладено дотримання вимог митних режимів, що передбачають звільнення від оподаткування, — у разі порушення таких вимог;
— особи, на яких покладено виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів за ставкою податку 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, 0 євро за 1000 кг нафтопродуктів, — у разі порушення таких умов;
— особи, на яких покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів, що не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування, — в разі порушення таких умов.
Реєстрація. Виробники підакцизних товарів та імпортери алкогольних напоїв та тютюнових виробів, діяльність яких підлягає ліцензуванню, реєструються в органах ДПС за своїм місцезнаходженням на підставі інформації про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії1, яку органи ліцензування у 5-денний строк з дня здійснення таких дій надають податковим органам. Саме на підставі отриманої інформації і відбувається реєстрація такої особи платником акцизного податку.
1 Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов'язані надати органу державної податкової служби за місцезнаходженням суб'єкта господарювання інформацію про переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії.
Iнші платники підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку в органах ДПС за місцем держреєстрації у місячний строк із дня початку господарської діяльності.
Об'єкт оподаткування. Об'єкт оподаткування визначено ст. 213 ПКУ (див. таблицю 1).
Таблиця 1
Об'єкт обкладання акцизним податком відповідно до ст. 213 ПКУ
|
Об'єкт оподаткування (п. 213.1)
|
Не підлягають оподаткуванню (п. 213.2)
|
Звільнені від оподаткування (п. 213.3)
|
| — реалізація вироблених в Україні підакцизних товарів; — реалізація (передача) підакцизних товарів для власного споживання, промислової переробки, здійснення внесків до СФ, а також своїм працівникам; — ввезення підакцизних товарів на митну територію України; — реалізація конфіскованих та визнаних безхазяйними підакцизних товарів, а також підакцизних товарів, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та тих, які за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави; — реалізація (передача у володіння, користування чи розпорядження) підакцизних товарів, які були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законодавством відповідно до п. 213.3 ПКУ; — обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів, що перевищують встановлені норми втрат (з урахуванням п. 214.6 ПКУ) |
— вивезення підакцизних товарів за межі митної території України — якщо це засвідчене належно оформленою митною декларацією; — ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів, у яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації цих товарів на митній території країни імпортера, для їх повернення експортеру. У цьому випадку такі підакцизні товари ввозяться експортером без подальшої реалізації на митній території України |
— реалізація легкових автомобілів для інвалідів, у тому числі дітей-інвалідів, оплата яких здійснюється за рахунок бюджетних коштів, коштів фондів соцстрахування, а також легкових автомобілів спецпризначення*, оплата вартості яких здійснюється за рахунок бюджетних коштів; — ввезення підакцизних товарів на митну територію України, призначених для офіційного (службового) користування дипломатичними представництвами іноземних держав, консульськими установами іноземних держав та для особистого використання членами дипломатичних представництв іноземних держав, консульських установ іноземних держав виходячи з принципу взаємності стосовно кожної окремої держави**; — ввезення підакцизних товарів на митну територію України, якщо при цьому не справляється ПДВ у зв'язку з розміщенням товарів у митних режимах: транзиту, митного складу, знищення або руйнування, відмови на користь держави, магазину безмитної торгівлі, тимчасового ввезення, переробки на митній території України***; — безоплатна передача для знищення підакцизних товарів, конфіскованих за рішенням суду та таких, що перейшли у власність держави внаслідок відмови власника, якщо вони не підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку; — реалізація підакцизних товарів (крім нафтопродуктів, вироблених на митній території України), що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів; — ввезення на митну територію України підакцизних товарів, що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів, за умови пред'явлення органу державної митної служби ліцензії на право виробництва (крім виробництва нафтопродуктів); — ввезення фізособами на митну територію України підакцизних товарів в обсягах, що не перевищують норм безмитного ввезення, встановлених законом; — реалізація безпосередньо вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів магазинам безмитної торгівлі (підставою для звільнення від сплати акцизного податку є ВМД, що оформляється під час відвантаження продукції від такого виробника); — ввезення на митну територію України підакцизних товарів (крім алкогольних напоїв та тютюнових виробів) як міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, або як гуманітарної допомоги, наданої згідно з нормами Закону «Про гуманітарну допомогу»; — ввезення акредитованими державними випробувальними лабораторіями та/або суб'єктами господарювання, які мають ліцензії на виробництво тютюнових виробів, еталонних (моніторингових) чи тестових зразків тютюнових виробів (не призначених для продажу вроздріб) для проведення досліджень чи випробувань (калібрування лабораторного обладнання, проведення дегустацій, вивчення фізико-хімічних показників, дизайну); — реалізація скрапленого газу на спеціалізованих аукціонах для населення у порядку, встановленому КМУ |
| * Швидка медична допомога та для потреб підрозділів центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. ** У разі реалізації на митній території України таких товарів податок сплачується особами, що реалізують або передають у володіння, користування чи розпорядження такі підакцизні товари, не пізніше дати такої реалізації одночасно зі сплатою ПДВ (за ставками, що діяли на момент подання митної декларації при ввезенні). *** У разі порушення умов митних режимів, що передбачають повне або часткове звільнення від оподаткування, особа, відповідальна за дотримання режиму, зобов'язана обчислити та сплатити суму податкового зобов'язання. У разі коли в зазначених випадках митним законодавством України передбачається вимога щодо здійснення заходів гарантування чи інша вимога, така вимога встановлюється і для цілей акцизного податку. Податок справляється, якщо в подальшому щодо таких товарів (продукції) виникають зобов'язання зі сплати податку на додану вартість. |
||
База оподаткування і ставки податку
З метою обкладення акцизним податком ст. 28 і п. 215.2.2 ПКУ передбачають застосування таких ставок:
1) абсолютна (специфічна) ставка податку — фіксована величина стосовно кожної одиниці виміру бази оподаткування. Відповідно до п. 29.2 розділу I ПКУ ці ставки підлягають індексації в порядку, визначеному Кодексом;
2) відносна (адвалорна) ставка — розмір податку встановлюється у відсотковому або кратному відношенні до одиниці вартісного виміру бази оподаткування;
3) одночасне застосування специфічної та адвалорної ставок.
База оподаткування для акцизного податку визначена статтею 214 ПКУ (див. таблицю 2).
Таблиця 2
|
База обкладання акцизним податком
|
|
|
При застосуванні адвалорних ставок (п. 214.1)
|
При застосуванні специфічних ставок (п. 214.4)
|
| Вартість реалізованого товару, виробленого на митній території України, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами без ПДВ та з урахуванням акцизного податку | базою оподаткування з вироблених на митній території України (ввезених на митну територію України) підакцизних товарів є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об'єму, кількості товару, об'єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках |
| Вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на ці товари без ПДВ та з урахуванням акцизного податку. При цьому перерахунок інвалюти здійснюється за офіційним курсом НБУ, що діє на дату подання ВМД до митниці для оформлення | |
У разі застосування одночасно адвалорних та специфічних ставок податку базою оподаткування є база, визначена відповідно до пунктів 214.1 та 214.4 цієї статті.
Ставки акцизного податку встановлено таким чином:
1) на бензин моторний (коди УКТ ЗЕД 2710 11 51 00, 2710 11 59 00), що містить тетраетилсвинець, акцизний податок збільшується в 1,5 разу (з 132 євро за 1000 кг до 198 євро) — пп. 215.2.3 ПКУ;
2) на спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду (коди згідно з УКТ ЗЕД 2208 20 12 00, 2208 20 62 00), відповідно до п. 1 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» застосовуються такі ставки акцизного податку:
— 20 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту — з дня набрання чинності цим Кодексом до 31 грудня 2011 року;
— 27 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту — з 1 січня 2012 року до 1 січня 2013 року;
— з 1 січня 2013 року застосовується ставка акцизного податку, визначена п. 215.3.1 розділу VI ПКУ;
3) на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну адвалорні ставки акцизного податку визначені пп. 215.3.2 Кодексу. При цьому на сигарети з фільтром (код 2402 20 90 20) і без фільтра та на цигарки (код 2402 20 90 10) запроваджено специфічні та адвалорні ставки одночасно, на решту позицій — тільки специфічні ставки. Крім того, пп. 215.3.3 встановлює мінімальне акцизне податкове зобов'язання на сигарети і цигарки:
— сигарети без фільтра, цигарки (код 2402 20 90 10) — 61,47 грн за 1000 штук;
— сигарети з фільтром (код 2402 20 90 20) — 160,35 грн за 1000 штук;
4) пп. 215.3.4 встановлено ставки акцизного податку на нафтопродукти та скраплений газ;
5) підпункти 215.3.5 — 215.3.8 ПКУ встановлюють акцизні податки на деякі транспортні засоби та кузови, причепи і напівпричепи. З 01.01.2011 р. Закон України від 24.05.96 р. №216/96-ВР «Про ставки акцизного збору на деякі транспортні засоби та кузови до них» втратив чинність. Слід зазначити, що ставки акцизу на автомобілі, визначені у ПКУ, збігаються з раніше чинними, які було встановлено Законом №216. Але, наприклад, кузови для промислового складання (як укомплектовані, так і неукомплектовані) матимуть акцизну ставку на рівні 100 євро за 1 штуку (замість 1000 грн за штуку).
Щороку до 1 червня (відповідно до п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення») Кабмін повинен вносити до Верховної Ради проект закону про перегляд ставок акцизного податку, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін.
Податкові зобов'язання, звітність і сплата податку
Дата виникнення податкових зобов'язань. Відповідно до положень ст. 216 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань є:
1) для підакцизних товарів, вироблених на митній території України, — дата їх реалізації виробником (крім випадків, зазначених у статтях 225 та 229 ПКУ). При цьому суми податку визначаються платником самостійно виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов'язань. Якщо ставка встановлена в інвалюті, податкові зобов'язання визначаються у гривнях за курсом НБУ, що діяв на перший день кварталу, у якому товар реалізовано, і є незмінними протягом цього кварталу. Сплата податку здійснюється тільки коштами, а будь-які заліки векселями та в інших формах забороняються;
2) для зіпсованого, знищеного, втраченого1 підакцизного товару — дата складання відповідного акта;
1 Тут втраченим є товар, місцезнаходження якого платник встановити не може. Випадки, коли податкове зобов'язання щодо таких товарів не виникає, наведені у п. 216.3 ПКУ.
3) у разі ввезення підакцизних товарів на митну територію України — дата подання митному органу митної декларації для оформлення (або дата нарахування такого податкового зобов'язання митним органом у визначених законодавством випадках). У цьому разі сума податку також визначається платником самостійно — у гривнях за курсом НБУ на дату подання митному органу митної декларації до митного оформлення. Якщо підакцизні товари розміщено у митних режимах магазину безмитної торгівлі або переробки на митній території України, сума податку, що підлягає сплаті, визначається за ставкою, яка діяла на дату подання митної декларації при розміщенні у цьому режимі. У разі повного або часткового повернення імпортером підакцизних товарів (у зв'язку з їх непридатністю) здійснюється коригування податкових зобов'язань за п. 218.4 ПКУ. У разі тимчасового ввезення підакцизних товарів або їх транзиту керуємося ст. 219 ПКУ;
4) при передачі підакцизних товарів, вироблених з давальницької сировини, — дата їх відвантаження виробником замовнику або за його дорученням іншій особі. При цьому розмір податкового зобов'язання визначає виробник (переробник);
5) при використанні підакцизних товарів для власних виробничих потреб — дата їх передачі для такого використання, крім використання для виробництва підакцизних товарів (продукції).
Звітність. Установлений пунктом 223.1 ПКУ базовий податковий період для сплати податку дорівнює календарному місяцю. Платник акцизного податку з алкогольних напоїв та тютюнових виробів подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця до органу ДПI за місцем своєї реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби у встановленому порядку.
Сплата податку. Платники податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України, сплачують податкові зобов'язання за поданою декларацією протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації, тобто до 30 числа наступного місяця. Але податок з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, сплачується при придбанні акцизних марок. Підприємства, які виробляють вина виноградні з доданням спирту та міцні, вермути, інші зброджені напої з доданням спирту, суміші зі зброджених напоїв з доданням спирту, суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, з доданням спирту, сплачують в момент придбання марок суми акцизного податку, розраховані «із ставок податку на готову продукцію, вироблену з виноматеріалів чи сусла, при виробництві яких використовується спирт етиловий».
Власник готової продукції, виробленої з давальницької сировини, сплачує податок виробнику (переробнику) не пізніше дати відвантаження готової продукції. При цьому перерахування податку на поточний рахунок виробника має бути документально підтверджене банком.
При ввезенні підакцизних товарів податок сплачується платниками до або в день подання митної декларації. Якщо ввозиться маркована продукція, податок сплачується під час придбання акцизних марок з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.
Контроль за сплатою податку покладено на органи податкової служби, а у разі ввезення — на митні органи. Зазначимо також, що особливості оподаткування спирту етилового встановлено п. 229.1 ПКУ, який передбачає можливість застосування податкового векселя1. Сфера його застосування регулюється саме ст. 229 Кодексу.
1 У наступних номерах розглянемо докладно оподаткування цих підакцизних товарів.
Визначення адвалорних ставок
Головною особливістю визначення адвалорних ставок акцизу є те, що максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари встановлюються виробником або імпортером шляхом декларування. Декларація подається уповноваженою особою у 2-х примірниках до центрального органу ДПС або спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи у формі, визначеній такими органами. При цьому один примірник засвідчується печаткою та повертається платнику — із зазначенням дати прийняття та реєстраційного номера. Декларація має містити інформацію про всі встановлені виробником (імпортером) максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари, що виробляються ним в Україні (або імпортуються ним в Україну), а також дату, з якої встановлюються максимальні роздрібні ціни. Зазначені у декларації максимальні роздрібні ціни запроваджуються з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому декларацію було подано, та діють до їх зміни у порядку, встановленому цим Кодексом. У разі зміни будь-яких відомостей, зазначених у декларації, платник повинен подати нову декларацію, але не частіше одного разу на місяць.
Строк подання декларації — не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати встановлення зазначених цін. Декларація не може бути прийнятою, якщо подається пізніше визначеного строку або коли її форма не відповідає встановленій.
У платників, що здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами (крім роздрібної торгівлі тютюновими виробами), на які встановлено адвалорні ставки податку, на видному місці повинні бути розміщені копії декларацій, засвідчені виробником або імпортером. А встановлені платником максимальні роздрібні ціни повинні наноситися на споживче упакування таких товарів разом з датою їх виробництва.
Акцизні марки
Не можна обійти увагою і питання щодо придбання і використання акцизних марок. Відповідно до положень ПКУ марка акцизного податку — це «спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів».
Вимоги щодо маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлено статтею 226 ПКУ. Водночас нагадаємо, що виробництво, зберігання і продаж акцизних марок регулюються Положенням №5671. Цікаво, що в Кодексі міститься положення про те, що акцизні марки для вітчизняних алкогольних напоїв і тютюнових виробів відрізняються від «імпортних» марок дизайном та кольором. Відповідно до п. 226.6 Кодексу маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. А от маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється. Тобто до ПКУ знову перенесено положення п. 12 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених Постановою КМУ від 30.07.96 р., про звільнення тільки вітчизняних алкогольних напоїв від маркування (див. «ДК» №48/2010).
1 Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затверджене постановою КМУ від 23.04.2003 р. №567.
Не підлягають маркуванню:
— алкогольні напої і тютюнові вироби, які постачаються для реалізації магазинам безмитної торгівлі вітчизняними виробниками такої продукції за прямими договорами, укладеними між вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів і власниками магазинів безмитної торгівлі. При цьому переміщення алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що спрямовуються виробниками до магазинів безмитної торгівлі, здійснюється під митним контролем із застосуванням заходів гарантування доставки;
— алкогольні напої і тютюнові вироби, які ввозяться в Україну і розміщуються у митному режимі магазин безмитної торгівлі;
— еталонні (моніторингові) чи тестові зразки тютюнових виробів, які не призначені для продажу вроздріб і ввозяться на митну територію України акредитованими державними випробувальними лабораторіями та/або суб'єктами господарювання, які мають ліцензії на право виробництва відповідної продукції, для проведення досліджень чи випробувань (калібрування лабораторного обладнання, проведення дегустацій, вивчення фізико-хімічних показників, дизайну).
Висновки
Ця стаття є спробою охопити загальні засади обкладання акцизним податком. Звичайно, в межах однієї публікації не можна розглянути всі аспекти і наслідки запровадження цього податку. За межами залишились болючі питання, що хвилюють виробників та імпортерів алкоголю, тютюну та нафтопродуктів. Тому зі свого боку можемо запевнити, що й далі вивчатимемо Податковий кодекс разом з вами, шановні бухгалтери. I у наступних матеріалах розглянемо ці положення.
Зверніть увагу: відповідно до п. 2 розділу ХIХ «Прикінцеві положення» ПКУ з 01.01.2011 р. втратили чинність законодавчі акти, якими регулюються, зокрема, нарахування і сплата акцизного збору, а саме:
— Декрет КМУ від 26.12.92 р. №18-92 «Про акцизний збір»;
— Закон України від 15.09.95 р. №329/95-ВР «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»;
— Закон України від 24.05.96 р. №216/96-ВР «Про ставки акцизного збору на деякі транспортні засоби та кузови до них»;
— Закон України від 11.07.96 р. №313/96-ВР «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)»;
— Закон України від 07.05.96 р. №176/96-ВР «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої»;
— Указ Президента України від 11.05.98 р. №453/98 «Про платників та порядок сплати акцизного збору».
Наталія КУЦМІДА, «Дебет-Кредит»