Чи мають право податківці питати про причини збитків?
Право органів ДПС на безоплатне отримання інформації, документів і матеріалів від платників податків, а також порядок, підстави для запитів і терміни для надання відповідей на них передбачені нормами ПКУ та Порядком періодичної подачі інформації органам державної податкової служби та отримання інформації цими органами за письмовим запитом, затвердженим постановою КМУ від 27.12.2010 №1245 (далі — Порядок №1245).
Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органи ДПС можуть використовувати інформацію, що добровільно чи на запит надана, зокрема, платниками податку в установленому законом порядку (пп. 72.1.6 ПКУ).
Податкова інформація надається органам ДПС періодично або за окремим письмовим запитом у безоплатному порядку (п. 2 Порядку №1245).
Отже, потрібну інформацію, яку орган ДПС не отримує періодично на вимогу закону (наприклад, у вигляді звітності або у вигляді даних про продажі за допомогою РРО/ПРРО, які надаються в електронній формі), він має право отримати на підставі письмового запиту.
Письмовий запит надсилається платникові податків за наявності підстав, вичерпний перелік яких наведено у п. 73.3 ПКУ (виявлення фактів, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового законодавства, недостовірності даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків тощо).
Вимоги до складання запиту
Він має містити посилання на підставу надсилання запиту із зазначенням інформації, яка це підтверджує, перелік інформації, яка запитується, печатку органу ДПС.
Якщо запит не відповідає вимогам, установленим у п. 73.3 ПКУ, то платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на нього (абз. 18 п. 73.3 ПКУ, п. 16 Порядку №1245). Також важливо, що органам ДПС забороняється вимагати від платника податку надання інформації, яка була отримана ним раніше в установленому законом порядку, та документів, які її підтверджують (п. 20.3 ПКУ).
Проте позаяк наслідком ненадання відповіді на запит ДПС може бути документальна позапланова перевірка (п. 78.1.1 ПКУ) або штраф у розмірі 8 000 (п. 121.2 ПКУ), то навіть якщо запит не відповідає встановленим вимогам, — відповідь варто надати!
Що можна зазначити у відповіді на запит ДПС?
Два варіанти:
— перший — вказати на порушення, допущені органом ДПС (наприклад, відсутність підпису, печатки, належного обґрунтування чи чіткого переліку документів), із посиланням на норми ПКУ, та (за можливості) судову практику. Такий підхід засвідчить добросовісну позицію підприємства та убезпечить його від подальших претензій, сформує позицію та належну доказову базу для подальших судових спорів;
— другий — відповісти по суті й надати копії документів, названих у запиті. І врахуйте, що така інформація вважатиметься отриманою законно й може надалі використовуватися органом ДПС для ухвалення відповідних рішень.
Тож якщо орган ДПС установив факти порушення, він може надіслати запит із вимогою пояснити встановлені факти порушення, зокрема і щодо причин збитків. Якщо ж порушення не встановлено, то формально надсилати запит податківці не мають права. Але в будь-якому варіанті на запит треба відповісти. Зміст відповіді залежатиме від правильності складення запиту і запитуваної інформації.
Строки надання відповіді на запит ДПС
Якщо запит складено з дотриманням норм ПКУ, то платники податків зобов’язані надати запитувану інформацію разом із документальним підтвердженням (за винятком випадків проведення зустрічного звіряння) протягом 15 робочих днів, рахуючи з дня, наступного після дати отримання запиту (пп. 73.3.3 ПКУ).
У разі проведення зустрічного звіряння строк надання інформації скорочується — вона має бути подана протягом 10 робочих днів.
Підготовка відповіді
Перед підготовкою відповіді на запит органу ДПС автор радить додатково перевірити причини виникнення збитків. Адже краще попередньо все перевірити, ніж надати податківцям документи з помилками. Якщо під час такої самостійної перевірки буде виявлено помилки в звітності, — їх можна вчасно виправити внесенням змін до податкової звітності.
Також треба врахувати: якщо підприємство має значну дебіторську заборгованість і не вчиняє дій щодо її стягнення (надсилання претензії, звернення до суду тощо), то дуже ймовірно, що податківці намагатимуться довести фіктивність такої госпоперації. Як наслідок, під час документальної перевірки, яка прийде вслід за запитом та відповіддю на нього, податківці знімуть витрати і зменшать суму збитків. Можливо, при цьому буде донараховано суму податку на прибуток та застосовано штраф за таке донарахування.
Відповідь на запит органу ДПС щодо причин збитковості має містити (п. 15 Порядку №1245):
— номер та дату запиту органу ДПС, на який надається відповідь;
— інформацію, що запитується органом ДПС.
Як довести, що збитки реальні?
Складаючи відповідь, підприємству варто логічно обґрунтувати збитки підприємства, навіть якщо воно впевнене у правильності їх визначення. Тобто підтвердити їх первинними документами, аргументувати доцільність здійснення тих чи інших витрат, що призвели до збитків, тощо.
Не забудьте навести і норми національних положень (стандартів) бухобліку, які встановлюють правила списання таких витрат. Головним при цьому є НП(С)БО 16 «Витрати», але не тільки він — для кожного розділу бухобліку є окремі норми щодо дати і порядку визнання витрат: для ремонтів та амортизації ОЗ — в НП(С)БО 7 «Основні засоби», для списання товарів, матеріалів, сировини тощо — в НП(С)БО 9 «Запаси» тощо.
Пам’ятайте і про форс-мажорні обставини та витрати, спричинені бойовими діями. Проте лише зазначити, що збитки обумовлені воєнним станом, — недостатньо.
Найчастіші причини збитковості підприємств під час дії воєнного стану:
— втрата майна через воєнні дії, окупацію, відсутність доступу до власного майна;
— неможливість безпечно працювати внаслідок воєнних дій, як наслідок — відпустки працівникам: оплачувані, неоплачувані, оплати простою тощо;
— мобілізація спеціалістів і необхідність тривалого часу для пошуку інших спеціалістів;
— відсутність електроенергії, опалення, водопостачання внаслідок воєнних дій тощо.
Також причинами збитковості підприємств під час воєнного стану можуть бути:
— перебої в логістиці;
— кадрові проблеми (виїзд працівників);
— зменшення платоспроможності населення;
— фінансові труднощі (брак обігових коштів, кредитування);
— нестабільність інфраструктури та нові регуляторні вимоги тощо.
Кожна така подія має бути підтверджена не лише первинними документами, а й документами від компетентних органів (Нацполіції, МНС) та/або листуванням із контрагентами, даними кадрового обліку, матеріалами про вивчення ринку збуту тощо.
Утім, навіть якщо податківці вам не повірять, не варто засмучуватися.
На практиці, якщо орган ДПС вважатиме відповідь на запит необґрунтованою або інформацію документально не підтвердженою, він може ініціювати позапланову перевірку. Але якщо платник податків оскаржить правомірність такої перевірки, орган ДПС зобов’язаний довести обґрунтованість свого рішення.
Тобто не платник податків має доводити, що надав повну відповідь на запит, а орган ДПС має довести в суді протилежне.
Висновок
1. На запит органу ДПС відповідь треба надавати завжди.
2. Зміст відповіді залежить від правильності складення запиту і його змісту.
3. Відповідь на запит має бути логічна і документально підтверджена.