Продовжуємо інформувати податкову громадськість про відповіді, які містить лист ДПС від 26.05.2026 №612/2/99-00-21-01-01-02 (див. «ДК» №23/2026). Цього разу розглянемо відповіді, які стосуються КІК (ситуації 15 та 16).
Податківці дали докладно роз’яснили, чи каратимуть за випадкові помилки у звітності та як правильно перераховувати валютні показники.
Помилки у повідомленні та звіті про КІК: штрафувати не будуть
Резидентів хвилює ймовірність фінансових санкцій за механічні помилки, наприклад: неправильно зазначений розмір частки контролю, помилка в адресі КІК або некоректне визначення середньозваженого валютного курсу.
Позиція ДПС однозначна: чинна редакція п. 120.7 ПКУ не передбачає відповідальності за внесення подібної недостовірної інформації до граф повідомлення або звіту про КІК (зокрема, скороченого).
Натомість податківці нагадали, які саме штрафи діють за цим пунктом. Вони стосуються тільки або неподання повідомлення / звіту про КІК, або приховування інформації про наявні КІК:
- за неподання повідомлення про набуття / відчуження частки у встановлені строки (пп. 39-2.5.5 ПКУ) загрожує штраф у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатної особи на 1 січня звітного року за кожен такий факт;
- за невідображення у звіті про КІК відомостей про наявні КІК або приховування інформації, визначеної підпунктами «г» — «з» пп. 39-2.5.3 ПКУ, передбачено штраф у розмірі 3% від доходу КІК або 25% скоригованого прибутку (залежно від того, яке значення більше), але не більше ніж 1 000 прожиткових мінімумів.
Застереження від ДПС: хоча самого штрафу за помилку в курсі валют немає, некоректне визначення середньозваженого курсу для перерахунку фінзвітності у гривні може викривити показник у графі 22 звіту. Це, своєю чергою, загрожує неправильним визначенням об’єкта оподаткування і, як наслідок, застосуванням штрафу.
Як виправити знайдену помилку?
Податкова нагадує, що платники мають законне право на виправлення:
- у повідомленні про КІК: можна надіслати виправлений документ, уточнивши причину коригування даних у раніше поданому повідомленні в графі 24;
- у звіті про КІК: можна подати: «Звітний новий» — до закінчення граничного строку подання; «Уточнюючий» — якщо граничний строк уже минув.
Важливо: новий або уточнюючий звіти мають містити повну інформацію про КІК, а не лише виправлені фрагменти.
Правила під час воєнного стану
Нагадаємо, що додатковим захистом для бізнесу є Закон України від 04.12.2024 №4113-ІХ. За порушення щодо КІК, вчинені з 1 січня 2022 року і протягом усього періоду дії воєнного стану (аж до останнього дня місяця, в якому його буде скасовано), штрафні санкції не застосовуються.
Головна умова для звільнення від відповідальності — контролююча особа повинна виконати обов’язки, передбачені статтею 39-2 ПКУ, протягом шести місяців після завершення чи скасування воєнного стану.
Округлені тисячі чи точні показники: як заповнювати графу 22
Друга практична дилема стосується безпосередньо цифр, що зазначаються у звіті.
Якщо фінансова звітність іноземної компанії за кордоном складена у тисячах одиниць валюти (наприклад, округлено 416 тис. євро), а точні дані бухобліку містять повну суму (наприклад, 416 230 євро) — яке значення переносити до звіту?
Спочатку ДПС нагадала, що у звіті про КІК зазначають, зокрема, інформацію про розмір доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг) КІК, прибутку від операційної діяльності та прибутку до оподаткування відповідно до даних фінансової звітності:
- у графі 21 — код валюти, яка визначена як валюта звітності КІК;
- у графі 21.1 — валюта звітності КІК;
- у графі 21.2 — середньозважений офіційний курс НБУ за звітний (податковий) період;
- у графі 22 контролююча особа відображає фінансові показники КІК у перерахунку на гривні.
І далі ДПС стверджує:
«Оскільки дані фінансової звітності формуються на підставі даних бухгалтерського обліку, то відповідні показники повинні бути перераховані за середньозваженим офіційним курсом НБУ за звітний (податковий) період, який зазначається у графі 21.2 Звіту».
Після цього — про заповнення числових показників у звіті:
«Скоригований прибуток КІК, визначений в іноземній валюті, підлягає перерахунку в гривні за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за звітний податковий період; грошові показники зазначаються в гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами».
Погодьтеся, що однозначної відповіді ДПС не надала. Так скласти звіт можна для української компанії, маючи всю потрібну первинну документацію. А як бути з іноземною компанією?
Можна припустити, що ДПС мала на увазі таку схему: для звіту беруть точні дані обліку, перераховують у національну валюту, а отриману суму в гривнях округлюють до цілого числа. Але для того щоб виконати таку умову, треба мати дані бухобліку. А отже, доведеться просити контрольовані іноземні компанії надсилати не лише фінзвітність, а й, наприклад, оборотні відомості з даними до округлення до тисячі одиниць валюти.