Суттєво. При здійсненні операцій з постачання товарів, оплата за які не відбулася і постачальник не визначає податкові зобов’язання за касовим методом, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ вважається дата відвантаження таких товарів.
! Платникам ПДВ
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо складання податкових накладних / розрахунків коригування та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ і підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює операції з постачання товарів.
У діяльності Товариства мають місце випадки, коли відвантаження Товариством товару та отримання такого товару покупцем відбуваються у різні календарні дні, у тому числі які можуть припадати на різні звітні (податкові) періоди, що може також поєднуватись із виявленням розбіжностей між кількістю відвантаженого постачальником та фактично прийнятого покупцем товару. У цьому випадку неприйнята покупцем частина товару відразу передається (повертається) постачальнику та не залишається у розпорядженні покупця.
Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1) чи має право Товариство скласти податкову накладну на дату відвантаження товару на кількість, фактично прийняту покупцем, яка підтверджується актом розбіжностей та актом приймання-передачі, оформленими датою, яка відрізняється від дати відвантаження товару (наступного дня або у наступному звітному (податковому) періоді);
2) чи є акт розбіжностей, складений покупцем у день отримання товару, підставою для складання постачальником розрахунку коригування до податкової накладної, якщо у видатковій накладній та у податковій накладній була зазначена більша кількість товару, ніж фактично прийнята покупцем?
Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі — Закон №996)).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):
дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, — дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону №996, незалежно від дати накладення електронного підпису.
Згідно з пунктами 201.1, 201.10 статті 201 розділу V ПКУ, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема, опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 розділу V ПКУ).
Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН (пункт 192.1 статті 192 розділу V ПКУ).
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питання 1
При здійсненні операцій з постачання товарів, оплата за які не відбулася і постачальник не визначає податкові зобов’язання за касовим методом, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ вважається дата відвантаження таких товарів, тобто дата, на яку припадає початок передачі товару від постачальника або безпосередньо покупцю, або суб’єкту господарювання, який здійснюватиме доставку покупцю цього товару.
На таку дату постачальник зобов’язаний скласти податкову накладну за операцією з постачання такого товару із зазначенням кількості товару, яка відповідає кількості фактично відвантаженого постачальником товару, відображеній у відповідних первинних (бухгалтерських) документах.
Щодо питання 2
Якщо на дату отримання товару частина такого товару покупцем не приймається, не залишається у розпорядженні покупця та передається (повертається) постачальнику, то на дату отримання постачальником такого товару, підтверджену належним чином оформленими первинними (бухгалтерськими) документами, постачальником складається розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату відвантаження такого товару.
Щодо первинних документів, які підтверджують відвантаження товару покупцю та зворотню передачу (повернення) неприйнятого товару покупцем та його отримання постачальником в описаній у зверненні ситуації, платнику податку доцільно звернутися до Міністерства фінансів України як до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина 2 статті 6 Закону №996).
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.