Нагадаємо, що і лікарняні, і декретні виплачують працівникам виходячи з їх середнього заробітку. Рахують середню зарплату в цьому випадку згідно з Порядком №1266.
Постановою КМУ від 29.04.2026 №533 було затверджено зміни до Порядку №1266, які набрали чинності з 1 травня 2026 року (див. «ДК» №19/2026). Далі проаналізуємо кожну зміну.
Розширено дію Порядку №1266 на нові категорії осіб
До кола осіб, для яких Порядок №1266 визначає механізм розрахунку виплат за державним соціальним страхуванням, додано нові категорії застрахованих осіб.
| БУЛО | СТАЛО |
| Цей Порядок визначає механізм обчислення середньої зарплати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (далі — страхові виплати), у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п’яти (сімнадцяти — за місцем роботи, де стався страховий випадок за страхуванням від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності) днів тимчасової непрацездатності за кошти юрособи незалежно від організаційно-правової форми, у тому числі резидента Дія Сіті, або фізособи, яка використовує працю найманих працівників (далі — роботодавці). | Цей Порядок визначає механізм обчислення середньої зарплати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (далі — страхові виплати), у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п’яти (сімнадцяти — за місцем роботи, де стався страховий випадок за страхуванням від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності) днів тимчасової непрацездатності за кошти юрособи незалежно від організаційно-правової форми, у тому числі резидента Дія Сіті, або фізособи, яка використовує працю найманих працівників (далі — роботодавці), фізосіб-підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, членів фермерського господарства. |
З 1 травня Порядок №1266 офіційно визначає середню зарплату ще для трьох категорій осіб:
1) фізичні особи — підприємці;
2) особи, які провадять незалежну професійну діяльність;
3) члени фермерського господарства.
Таким чином, Порядок №1266 застосовується для визначення розміру страхових виплат не лише для працівників і роботодавців, а й для осіб, які самостійно сплачують ЄСВ або мають спеціальний страховий статус.
Лікарняні та декретні для ФОПів: у Порядку №1266 з’явилося спеціальне правило
Порядок №1266 доповнено пунктом 30-1. Він визначає, як обчислювати середній дохід для розрахунку лікарняних і допомоги по вагітності та пологах для:
— фізичних осіб — підприємців;
— осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;
— членів фермерського господарства.
У пункті 30-1 зазначено:
Обчислення середнього доходу фізичних осіб — підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, членів фермерського господарства для розрахунку розмірів допомоги по вагітності та пологах, допомоги по тимчасовій непрацездатності проводиться відповідно до механізму, визначеного цим Порядком, з урахуванням особливостей сплати єдиного внеску за себе, визначених законодавством.
Отже, для цих осіб середній дохід обчислюють за загальними правилами Порядку №1266, але з урахуванням специфіки сплати ЄСВ за себе.
Це означає, що для розрахунку потрібно враховувати не лише сам факт підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності або членства у фермерському господарстві. Важливо перевірити, чи мала особа страховий статус у відповідному періоді та чи сплатила ЄСВ за себе.
Новий пункт 30-1 не запроваджує окремих правил для розрахунку лікарняних або декретних ФОПам, незалежним професіоналам і членам фермерського господарства. Він уточнює, що загальний механізм Порядку №1266 застосовується до них з урахуванням правил сплати ЄСВ за себе. І ось одне з таких правил…
Нова поважна причина для ФОПів і фізосіб-«незалежників»
Обчислюючи лікарняні і допомогу по вагітності та пологах для працівників, варто застосовувати такий алгоритм:
Крок 1. Визначити розрахунковий період.
Крок 2. Вилучити з розрахункового періоду дні та суми, що припадають на періоди, коли працівник не працював з поважних причин.
Крок 3. Визначити сукупний дохід для обчислення середньої зарплати.
Крок 4. Застосувати відсоток оплати залежно від страхового стажу.
Крок 5. Визначити кількість днів, що підлягають оплаті.
Крок 6. Розрахувати суму лікарняних або декретних.
Докладно цей алгоритм ми розглянули у статті «Лікарняні та декретні у 2026 році: алгоритм розрахунку та практичні приклади згідно з вимогами Закону №1105».
А як рахувати лікарняні та декретні самозайнятим особам? Тобто тим трьом категоріям, на яких тепер офіційно поширюється дія Порядку №1266?
Для них застосовується схожий алгоритм, але зверніть увагу на Крок 2.
З 1 травня 2026 року перелік поважних причин розширено. До нього додано період, протягом якого ФОП або фізособа, яка провадить незалежну професійну діяльність, була звільнена від сплати ЄСВ відповідно до частини шостої статті 4 Закону №2464. Оновлений перелік поважних причин ми навели у таблиці нижче.
Проте цю зміну слід застосовувати обережно! Нові поважні причини не стосуються безпосередньо найманих працівників у відносинах із роботодавцем. Вони стосуються саме ФОПів та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Якщо ФОП або «незалежник» мав період звільнення від сплати ЄСВ саме на підставі ч. 6 ст. 4 Закону №2464, він може бути вилучений із розрахункового періоду з поважної причини.
Водночас це не означає, що з розрахункового періоду можна вилучати будь-який місяць, у якому ФОП не сплатив ЄСВ, — тільки якщо для цього є підстава звільнення від сплати ЄСВ, передбачена ч. 6 ст. 4 Закону №2464.
Таблиця. Періоди, календарні дні яких вилучаються з розрахункового періоду у найманих працівників, ФОПів та «незалежників» з поважних причин
| № | Поважна причина | Що саме вилучається з розрахункового періоду | Пояснення |
| 1. | Тимчасова непрацездатність | Календарні дні хвороби, підтверджені листком непрацездатності | Вилучаються незалежно від того, оплачені ці дні чи ні |
| 2. | Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами | Календарні дні декретної відпустки | Враховується період, зазначений у листку непрацездатності |
| 3. | Відпустка для догляду за дитиною до 3 років | Календарні дні перебування у відпустці для догляду за дитиною | Вилучається весь період такої відпустки у межах розрахункового періоду |
| 4. | Відпустка для догляду за дитиною до 6 років за медичним висновком | Календарні дні відпустки для догляду за дитиною до 6 років | Підстава — медичний висновок |
| 5. | Відпустка без збереження зарплати | Календарні дні неоплачуваної відпустки | Вилучаються дні відпустки без збереження зарплати, наданої відповідно до законодавства |
| 6. | Призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією рф проти України | Календарні дні призупинення дії трудового договору | Вилучається період, коли трудовий договір був призупинений |
| 7. | Військова служба | Календарні дні проходження військової служби | Вилучаються всі календарні дні військової служби працівника |
| 8. | З 1 травня 2026 Період звільнення ФОПа від сплати ЄСВ |
Період, протягом якого ФОП був звільнений від сплати ЄСВ за ч. 6 ст. 4 Закону про ЄСВ | Стосується ФОПів |
| 9. | З 1 травня 2026 Період звільнення особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, від сплати ЄСВ |
Період звільнення від сплати ЄСВ за ч. 6 ст. 4 Закону про ЄСВ | Стосується адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців та інших незалежників |
Вилучення повних місяців із розрахункового періоду
Пункт 3 Порядку №1266 уточнюють не вперше. Попередні редакції цієї норми залишали простір для різного тлумачення, тому бухгалтери часто сумнівалися: чи можна вилучити з розрахункового періоду весь місяць, якщо працівник не працював з поважних причин у робочі дні, але періоди, коли він не працював, переривалися вихідними або неробочими днями.
Раніше ПФУ в листі від 22.08.2025 №2800-030401-8/55839 зазначав: календарний місяць, у якому застрахована особа не працювала з поважних причин з першого до останнього числа місяця, вилучається з розрахункового періоду.
Ключовою умовою було те, що в такому місяці застрахована особа не відпрацювала жодного робочого дня з поважних причин. Наявність вихідних днів у межах цього місяця не перешкоджала його вилученню з розрахункового періоду, навіть якщо в ці дні особа формально не була увільнена від роботи з поважної причини.
А якщо весь місяць вилучається з розрахункового періоду, то виплати, нараховані цього місяця, також не враховуються під час обчислення середньої зарплати.
З 1 травня 2026 року до пункту 3 Порядку №1266 внесено уточнення щодо вилучення повних місяців із розрахункового періоду.
Тепер прямо зазначено: з розрахункового періоду вилучаються ті місяці, в яких застрахована особа всі робочі дні місяця не працювала з поважних причин — з першого до останнього календарного числа такого місяця.
Отже, якщо місяць повністю вилучено з розрахункового періоду через те, що працівник не працював з поважних причин усі робочі дні такого місяця, всі виплати, нараховані цього місяця, також вилучаються з розрахунку середньої зарплати.
Це правило стосується, зокрема, премій, надбавок та інших виплат, нарахованих у такому місяці. Воно застосовується і тоді, коли поважні причини фактично охоплюють увесь місяць, але між ними є вихідні або неробочі дні.
Приклад.
Працівник у травні 2026 року:
— з 1 до 15 травня перебував у відпустці без збереження зарплати;
— 16 і 17 травня — вихідні дні;
— з 18 до 31 травня був на лікарняному.
У такій ситуації працівник не відпрацював у травні жодного робочого дня з поважних причин. Те, що між відпусткою без збереження зарплати та лікарняним були вихідні дні, цього факту не скасовує.
Тому травень 2026 року вилучається з розрахункового періоду повністю.
Якщо цього місяця працівникові було нараховано виплату, з якої сплачено ЄСВ, наприклад матеріальну допомогу, що входить до фонду оплати праці, ця виплата також не враховується для обчислення лікарняних або допомоги по вагітності та пологах.
Для сумісників з’явилася альтернатива довідці про оплату листка непрацездатності з основного місця роботи
До 1 травня часто траплялося, що працівник, який працює за сумісництвом, не може або не хоче надати довідку про зарплату з основного місця роботи. Бухгалтер за місцем роботи за сумісництвом готовий оплатити лікарняний, але не має потрібних даних для розрахунку.
Вимога щодо такої довідки не є забаганкою бухгалтера. Вона випливає з норми Порядку №1266, за якою сумарна зарплата, з якої розраховують страхові виплати за основним місцем роботи та за місцем / місцями роботи за сумісництвом, не може перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ.
Зокрема, пункт 30 Порядку №1266 передбачає:
сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем / місцями роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
Саме тому бухгалтеру потрібні дані про заробіток працівника за основним місцем роботи: без них неможливо коректно перевірити обмеження максимальною базою ЄСВ.
Постановою №533 внесено зміни до пункту 30 Порядку №1266. Тепер відповідна норма сформульована так:
Страхові виплати та оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця здійснюються на підставі виданого в установленому порядку листка непрацездатності, а в разі видачі листка непрацездатності у паперовій формі — на підставі його копії, засвідченої в установленому законом порядку, та довідки про заробітну плату за основним місцем роботи за формою згідно з додатком або даних про нараховану заробітну плату, зазначених в індивідуальних відомостях про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб, за формою, встановленою Пенсійним фондом України. Якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково додаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом.
Отже, порівняно з попередньою редакцією є кілька цікавих змін.
1. Змінено вимоги до засвідчення копії паперового листка непрацездатності?
Раніше Порядок №1266 передбачав, що копія паперового листка непрацездатності має бути засвідчена підписом керівника і скріплена печаткою за основним місцем роботи, якщо печатка використовується.
У новій редакції формулювання змінено: копія має бути засвідчена в установленому законом порядку.
Що це означає? Насправді це посилання на ч. 5 ст. 23 Закону №1105, де сказано те саме, що раніше було в Порядку №1266. Тобто фактично порядок засвідчення копії не змінився, але тепер його визначає не Порядок №1266, а закон.
2. Уточнено, яку саме довідку потрібно подавати?
Раніше йшлося про довідку про середню зарплату за основним місцем роботи.
У новій редакції зазначено, що подається довідка про зарплату за основним місцем роботи за формою згідно з додатком до Порядку №1266.
Що це означає? Лише те, що чітко встановлено, за якою формою сумісник має надати довідку роботодавцю. Це має бути довідка за формою згідно з додатком до Порядку №1266. При цьому сама форма довідки не змінилася!
Проте не встигли закріпити цю форму довідки, як з’явилася альтернатива…
3. З’явилася альтернатива довідці про зарплату з основного місця роботи!
І ось це — важлива зміна. Тепер замість довідки про зарплату з основного місця роботи можна використовувати дані про нараховану зарплату, зазначені в індивідуальних відомостях про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб.
Але форма надання таких даних має бути встановлена ПФУ.
Увага! Якщо сумісництв декілька!
Водночас незмінною залишилася норма для ситуації, коли працівник має кілька місць роботи за сумісництвом.
Як і раніше, пункт 30 Порядку №1266 передбачає:
якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково додаються довідки про середню зарплату за місцями роботи за сумісництвом.
Тобто для працівників, які мають кілька місць роботи за сумісництвом, формально збережено вимогу подавати довідки про середню зарплату за такими місцями роботи.
Саме тут виникає запитання: чи можна в такій ситуації також застосовувати альтернативу — дані з Реєстру застрахованих осіб, чи ця альтернатива стосується лише довідки з основного місця роботи? Це запитання потребує відповіді з боку ПФУ.
Висновки
1. З 1 травня 2026 року Порядок №1266 прямо поширено на ФОПів, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, і членів фермерського господарства.
2. Для ФОПів і «незалежників» додано нову поважну причину — період законного звільнення від сплати ЄСВ за ч. 6 ст. 4 Закону №2464.
3. Повний місяць вилучається з розрахункового періоду, якщо особа не працювала з поважних причин усі робочі дні такого місяця.
4. Вихідні дні між поважними причинами не заважають вилучити місяць повністю, якщо в ньому не відпрацьовано жодного робочого дня.
5. Усі виплати, нараховані у повністю вилученому місяці, також не беруть участі в розрахунку середньої зарплати.
6. Для сумісників передбачено альтернативу довідці з основного місця роботи — дані з Реєстру застрахованих осіб за формою, встановленою ПФУ.
7. Для ФОПів, «незалежників» та членів фермерського господарства окремої формули не запроваджено: середній дохід рахують за загальним механізмом Порядку №1266, але з урахуванням сплати ЄСВ за себе.